Важливу роль у житті християн відігравали прощі (від слова «прощення») набожних людей у місця, де жив і навчав Христос. Із захопленням Святої Землі мусульманами час від часу християнські святині зазнавали руйнувань, а паломництва ставали небезпечними через насильство. Відомості про це доходили до Європи. Християни обурювалися, прагнули до боротьби з мусульманами.
У 1095 р. у Клермоні Папа Римський Урбан ІІ закликав християн вирушити у східні країни для «визволення Гробу Господнього з рук невірних» - мусульман. Усім учасникам походу Папа обіцяв повне прощення гріхів. Учасників походів називали хрестоносцями (вони нашивали на одяг хрести з червоної матерії), а самі походи - хрестовими.
Для того щоб зрозуміти, чому розпочалися хрестові походи, необхідно подивитися, яким був християнський світ наприкінці XI ст. Завдяки реформам папи Григорія VII католицька церква мала великий вплив на європейські справи. Заклик, що лунав із Риму від папи, вважався обов’язковим для всіх католиків.
Європейське рицарство перебувало в досить складній ситуації. Право майорату (першості в успадкуванні) спричиняло те, що маєток феодала успадковував лише його старший син, а молодші змушені були самі шукати засоби до існування. Безземельні рицарі, що грабували та влаштовували криваві війни зі слабшими сусідами, перетворилися на справжнє лихо. Вільних земель на цей час у Європі вже не було, а працювати чи торгувати вважалося для рицаря ганьбою.
Упродовж семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. До цього додалися незвично суворі зими і повені 1089-1094 рр. Стали поширюватися чутки про наближення кінця світу. Усі чекали Божої кари за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом до Святої Землі або отримати спасіння іншим подвигом за віру. Паломники, які поверталися з Єрусалима, відвідавши Гроб Господній, розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Із цих повідомлень народилася ідея особливого паломництва - війни за Христа і визволення Гробу Господнього з-під влади невірних.
Використані джерела:
yandex.fr/images
uk.wikipedia.o...
uahistory.co
uk.wikipedia.o...
downloads.khin...
иллюcmpaции Łukasz Mieszkowski
www.thirdwell.org
Васильев, А.А. Византия и крестоносцы. Эпоха Комнинов (1081-1185) и Ангелов (1185-1204). Пг.1923
Виллардуэн, Ж. де. Завоевание Константинополя. М.1993
Грановский, А.В. Крестовые походы. В 2 тт. Т. 2. Спб.2013
Успенский, Ф.И. История Византийской империи. т. 3. отд. 6-8. Восточный вопрос. М.1997
Филипс, Дж. Четвёртый Крестовый поход. М.2010
Angold, M. The Fourth Crusade. Event and Context. Routledge.2014
Harris, J. Byzantium and the Crusades. Bloomsbury.2014
Laiou, A. (ed.) Urbs Capta. The Fourth Crusade and its Consequences. Paris.2005
Setton, K. (g.ed.) A History of the Crusades. v. 2 (1189-1311). W.1969
kinogo.la/573-...
kinogo.la/894-...