Просто треба або дві камери, або щоб під час трансляції презентація одночасно виводилася на екран.

+1

100%

Та ну... Не може бути!

Етимологічно "анти" походить з алтайських мов. Основа - and-/ant-. Маньчж., удег., нан., ульч., орок., евенс. "анда" (друг), маньчж. "анда джафа" (приймати у друзі, укладати дружбу З КЛЯТВОЮ), тур. "and ~ ant(dïn)" (клятва, присяга), дтюрк. "antïk-" (складати присягу), бур. "анда" (друг, побратим, товариш [З ІНШОГО ПЛЕМЕНІ]). Джерело:Сравнительный словарь тунгусо-маньчжурских языков. В 2 т. Цит. по: Тищенко К.М. Анти і хохли - гунські назви ровесниці / Східний світ, 2006, № 2. Тож, слов'яни складали присягу дружби з панівними племенами всіляких конгломератів і гунський 550-630-х рр. не став виключенням.

@@Oleksa-Derevianchenko тобто назва анти виникли внаслідок укладання союзу з кочівниками? тобто ті самі склавіни тільки в союзі з "гунами"?

@@user-yt2jc1xl2s ой, я писав характеристику раннім назвам слов'ян, але коментар не додався чомусь. Добре, що я його про всяк випадок зберіг. Хотілося б сказати, що то були "ті самі склавіни у союзі з гунами", власне так воно й було. Але є нюанси в етимології самої назви "склавіни" (див. нижче). *Анти* - це не етнонім, а означення гуно-слов'янського військового союзу 550-630 рр. (причому позначала ця назва всіх іншоплеменних союзників - переважно слов'ян - гунів, але не них самих). Це був один з двох обов'язків підлеглого населення держави гунів: битися разом з ними (чи, скоріше, за них - це випливає з описів гунської так тактики бою, що її описав хроніст Фредеґар) або годувати їх (селянин-орач, якого гуни постійно грабують та принижують - *хохол* ) (не зрозумів лише, як саме назва хохол пов'язана з голінням голови поза маківкою - це через бідність чи це був спосіб приниження а ля привселюдне видрання волосся?) Хроніст Йордан, описуючи антів та простежуючи їхню історію, просто переніс пізнішу назву на 200 років назад, до її появи. Прокопій Кесарійський зазначає, що анти колись називалися склавінами. *Словени* , за однією з сучасних реконструкцій, - це кельтське slo(g) + gwen- > slo wen- "сила силенна / загони / населення венетів" (wen- тут - реконструкція можливого скорочення ; при цьому ця назва спочатку належала окремому чи то кельтському племені, чи то племені носіїв окремої від кельтських венетської мови, а згодом була перенесена на слов'ян, що жили та діяли з ними разом - а може просто з часом тих венедів асимілювали) *Склавіни* можуть бути грецьким запозиченням германського (а саме кімрського) "грабіжники", "грабуючі" - бо в ті часи слов'яни бігали разом з іншими племенами різного походження у величезних варварських конгломератах. Тож, хоч анти, хоч склавіни - все одно люті варвари, переважно підлеглі. А ті з етнічних слов'ян того часу, хто не хотів жити як розбійник, зазнавав утисків та експлуатації. Жорстокі часи. (Джерела: анти, хохли - Тищенко К.М. Анти і хохли - гунські назви ровесниці / Східний світ, 2006, № 2 словене, склавіни: Тищенко К.М. Походження назв літописних слов'янських племен / Народна творчість та етнографія, 2006, № 1)

@@Oleksa-Derevianchenko ну це не єдина етимологія слова "словяни". їх є як мінімум декілька. але загалом дякую за комент - є що прорефлексувати

@@user-yt2jc1xl2s так, етимологій чимало. Але, чим більше стає відомим про мови народів тих часів (валійська, кімрська, кельтські, алтайські, іранські тощо), чим детальніше аналізуються сліди тих мов в історії та мові сучасних народів, тим більшою виглядає їхня роль. Характерно, що прорив в дослідженні цих мов та їхньої взаємодії з сучасними розпочався близько середини 20 ст., обговорення відбувалося ще десятиліттями і триває досі, а от у публічний загальний простір переважно не попадає. І я якось не певний, що сучасні підручники не базуються на старих концепціях, проти яких накопичилося чимало нових даних. Тобто, як на мене, явно існує значна відстань між передовим краєм науки й наукових дискусій та тим, що розповідається широкому загалу більшістю фахівців, і тим, що викладається в підручниках. Значна частина лекторів на KZfaq застрягли десь у концепціях початку 20 ст. з доданням радянських (і то не пізнього періоду). Одним словом, живемо в час, коли даних все більше і відбувається переосмислення всього. Розрізнені розвідки оцінюються та синтезуються у нову картину. І тут дуже перспективними виглядають дослідження К.М. Тищенка - знавця широкого спектру давніх й сучасних мов, творця методики прочитання топонімів методом контекстування (масове повторення в назвах поруч розташованих населених пунктів історичних реалій давньою мовою - це можуть бути назви давніх культурних центрів, імена історичних персон, релігійні поняття та звичаї, відбиття битв та інших подій). Не приховую: я його фанат з тих недавніх часів, як подивився його лекції про походження української мови та його статті про українців в Українському тижні. Виглядає так, що перед нами живий класик. Раджу його лекції в книгарні "Є" (походження української мови в контексті слов'янських, сліди перської сатрапії над Дніпром, сліди бактрійських греків та буддизму в Україні) та численні статті в Google Scholar. Є ще підсумкові книги останніх років, але не знаю, де купити.

Мазохiст🤔🙄?

На підставі чого ви зробили висновок про слабке володіння темою?

@@user-ws3dd6yd1k Мабуть через те що розповіда не як академег а як людина для необізнаних у темі людей. Це узагалі талант вміти так розповідати бо більшість академіків чудово володіють темою але розповідають її так нудно і нецікаво що його прибити хочеться.