www.reddit.com/r/AskReddit/comments/1c8d2l1/what_was_the_worst_birthday_gift_youve_ever/

"Простягнути ноги" і "відкинути копита" про рибу - це щось😂

у дитинстві, років на 10 чи близько того, мого друга, якого я вигодував з новонародженого хворобливого козенятки у величного сніжно-білого велетня і який всюди ходив за мною хвостиком і захищав від усіх, зарізали на шашлик "бо ж гості приїдуть, в тебе ж день народження". наїхав натовп друзів і знайомих батьків, які жерли шашлик з мого друга, пили і веселились, і "дуже дотепно" насміхались наді мною, бо ж дитячі переживання - це так весело. мені все ще боляче згадувати про тебе, Каралька, мій вірний друг. і чому ж я не люблю святкувати свої дні народження? дивина, чи не так?

О, якось моя свекруха на дні народження моєї доньки при всіх наших друзях бажала моїй дитині такі самі великі груди, як в неї. Ну, щоб нормальні були, а не як в мами.

Мій, уже колишній чоловік, вважав, що подарунок, навіть на ДН, треба "заслужити", тому часто сварився зі мної напередодні, щоб у ДН нічого не дарувати. Одного разу у ДН, який, як звично, був без подарунка, проходячи повз квітковий він спитав - "ну що, купити тобі якийсь "віник"?"... Після такого, звісно, жоден "віник" мені вже не був потрібен. Що цікаво, він завжди намагався купувати найпишніші букети спільним знайомим/друзям. Так, моїй однокурсниці він подарував букет троянд більший, ніж їй в той день приніс їх хлопець... Мені ж на повному серйозі говорив, що не дарує мені квітів, бо "не бачив букета, який був би мене вартий"... Це лише маленька крихта "свят", які у нас були. І так, попри все, я дуже його любила. Знадобилося 8 років, поки невзаємність почуттів стала кричуще очевидною. Між нами не було подружніх зрад і він досі сам. Але найнестерпніше, що може бути - коли поряд із тим, кому байдуже, чи ти існуєш. Тож так, ми розлучилися і я про це не шкодую.

Я була на дні народженні у своєї подруги , її хлопець запізнився на 1 годину і при всіх гостях подарував їй капронові колготки , і ще сказав : вони хороші , їх моя мама вибирала . Я думала, що я під стіл провалююсь , подруга також була шокована .

обожнюю ваші переклади з адаптацією до наших реалій, це геніально

Житомирські носки замість лего на 9 років то сильно. Мені в дитинстві не дарували нічого, то були 90-і, і мене то взагалі не бентежило. Зараз дружина на всі свята, дарує мені інструменти. Це так класно отримать реноватор, навіть якщо ти програміст. Першим її подарунком був дорогий шуруповерт, користуюсь ним досі і доволі часто. Половина моїх інструментів подаровані дружиною і вони класні.

На 12 років мені подарували фломастери, які змінювали колір! Це були 90ті роки! Це були перші мої фломастери за багато років! До цього були лише радянські, які не писали... Я була дуже щаслива і досі вдячна батькам за те, що намагалися мене порадувати в скрутні часи!❤

Випуск вийшов в мій день народження 🎉😅

А от за золоту рибу було дивно... Дуже. Папаша з лампочкою і машиною - ну... мого нагадує трохи. Як і оті дід із бабою, що картоплину подарували, а іншій дитині іграшкове піаніно. Також шкода всіх, про кого забули близькі.

Як круто. що зараз є список Бажань який можна переслати всім запрошеним на день народження!😊

Коли мені виповнилось 10 років, то батько подарував мені шкіряний ремінь, який він представив перед всьома гостями і сказав мені "давай його перевіримо" я не зрозуміла про що він а бабуся, мати мого батька сказали задерти своє плаття, щоб як я зрозуміла мені дали ременем по м'якому місцю. Було соромно і прикро. Я відмовилася від цього і досиджувала на власному дні народженні зі сльозами на очах.😢 Скажу про себе: я була слухняною і спокійною дівчинкою, та добре вчилась.

в якийсь рік перед незалежністю (тобто в дошкільний мій вік) мама повела мене в один з найбільших магазинів іграшок міста з тим, щоб я вибрала «будь-що, що мені сподобається, бо вона не може вибрати». на весь магазин єдиним вартим уваги виявились китайські паперові віяла. ми обидві розуміли, чому так сталось, але мама досі переймається через той подарунок, типу він був дурнуватий. буремні часи, шо. але найдурніший подарунок був від майбутнього чоловіка в наш перший рік разом. це була золота гіпсова кішка, яка відтоді є мемом і символом крінжових і безкорисних дарунків. ми тоді поговорили по душах і наступного року він подарував набір чудових квадратних торілок, 2/6 яких все ще цілі чекають мого повернення додому.

Моя свекруха на мій день народження подарувала мені піжаму з секонд-хенд. Колишня дівчина мого чоловіка працювала у секонд-хенді і приносила їм різні речі, у числі і цю піжаму, доречі це була чоловіча піжама у поганому стані. До цього моменту свекруха кілька місяців розповідала мені по телефону що підготувала для меня просто чудовий подарунок, і яка я буду щаслива коли його отримаю.

У перший рік стосунків я зробила своєму хлопцеві дорогий подарунок на день народження. А на Різдво я вже подарувала щось маленьке/не дороге, тому що на день народження мені було доречніше дарувати дорожчі подарунки, ніж на Різдво, тому що на день народження мені потрібно подарувати одній людині, а на Різдво завжди потрібно підготувати подарунки для всіх. Отже, коли настало Різдво, я подарувала хлопцеві свій подарунок, а він подарував мені подарункові сертифікати з брендових магазинів... як мені було некомфортно, що я йому подарувала такий недорогий подарунок. А все тому, що він намагався зробити подарунок на рівні його подарунка, який отримав на день народження😅 і він не знав моєї схеми дарунків на свята😁

на Миколая у 9 років я отримав...капці з Великої Кишені. коричневі капці зі вбого вишитими квіточками, які старі баби носять зазвичай. для контексту: до Миколая я просто з бабусею одного разу стояв там, в Кишені, розглядав капці. вона спитала, чи подобається мені, а я сказав, що ні, вони негарні і дивно пахнуть. і бабуся все одно їх купила, бо її естетичні смаки "кращі за мої" (їй не було навіть 60-ти років на той момент), ще й прикрилася Миколаєм. мама, хай там як, від імені Миколая передала мені подарунковий набір цукерок і багато штук для малювання (альбом, фломастери...і щось ще).

На мій день народження сусід вирішив привітати святковим салютом у вигляді ракет. 🤕

Насправді є коли дивився відео дуже насміявся😂 Але після сміху вставало ніяково і трошки смутку😢 А ще почитав коментарі так тут взагалі такий крінж, не можу зрозуміти як люди додумались робити такі подарунки 🤯

На 8 березня, яка однозначно була і першою річницею, хлопець (вже колишній) подарував мені буквально «х*%#вий» подарунок - набір з прунів: шоколадний, мильний, льодяники в такій формі. Це було б дотепно можливо від друзів, але не від коханої людини

мені на 13 років подарували Кобзар. Чесно, як підлітка -я трохи засмутилась, бо хотіла більш дівчачий подарунок. Але потім це стала мая найзачитуваніша книжка протягом всіх шкільних років )

Якось мені згребли зі своїх поличок давно прострочені шампуні і подарували в подарунковому пакеті... Це було боляче. Ці люди знали що свята і подарунки для мене вперше, бо я з сім'ї сектантів і в мене не було свят до того...

Риба не простягнула ноги і не відкинула копита, бо в неї їх нема😂

Якщо чесно, про "я їй сережки від Тіффані, а вона мені повітряну кульку" - без контексту звучить хтозна-як. Звісно, більшість подумає, що у них однаковий дохід. А що як ні? Мені колишній минулого року подарував золоті прикраси, а я йому - пляшку алкголю. Бо він був айтішник, а я бариста, і на пляшку ту ледве нашкребла, жертвуючи обідами місяць. Так що блін, важливий контекст. Може, вона бідна як миша? Може, в неї були фінансові труднощі? Може, вона везла йому плойку, а її вкрали? Треба контекст явважаю

колишній хлопець подарував мені кокосовий торт, я маю аллергію на кокос, тож бонусом були ще й пігулки від алергії

Мій брат подарував моїй дочці почату пляшечку дезодоранту. Я б навіть нічого і не подумала б, але він сказав: ми з дружиною зважили пляшечку і вага майже така сама, як написано на ній. Я була здивована - навіщо її зважувати, але тільки пізніше до мене дійшло - тому що його дружина вже користувалася цим дезиком 🙃 краще б промовчав😄

ой ,це було ще й не один раз ,але тоді коли ще малий був , маю таких родичок які дуже люблять всіх вчити ,таких ще "квочками " називають поза очі ,зараз навіть не маю бажання спілкуватись з ними ,короче ,кожен раз мені сорочки дарували ,а я сорочки Ненавиджу і єдиний раз коли одівав то на випускний )) і точно не якісь даровані )) ,короче краще нічого не дарувати аніж щось ,що людині сприймається як гівно на паличці ,мяко кажучи ,памятаю як давали запаковані ,так і відразу вони йшли у другі руки чисто на роботу ))

На мій 11й день народження подруга подарувала керамічну фігурку риби зі словами «нам вона все одно не треба»😅

І так, це я та людина, яка дарувала жахливі подарунки. У школі і частково студентстві у мене не було заробітку, а у батьків було дуже ніяково просити на подарунки друзям, тож доводилось викручуватись хендмейдом. Найбільший мій позор - це ялинкова прикраса з картону (буквально картонна медалька на стрічці) і недогризена шоколадка💔

Кілька місяців як відкрила для себе озвучування reddit - тепер тільки це і слухаю, а найголовніше - слухаю перед сном, якраз завжди знаходиться, про що важливе подумати

Це був подарунок не на день народження але на 14 лютого мій хлопець подарував мені кактус, який майже прилетів мені в обличчя коли ми їхали в машині

У проклятому 2023році прилетів ювілей -50років. На фоні війни ще отримала постковідне запалення легенів. Навіть 50 грамів конячку не можна було, бо таблетки приймала😢. Отаке життя бентежне: за молодості розвал СРСР, перестройка, безробіття, гіперінфляція. Зараз - війна😢.

Золота рибка переживе свого власника і потім вже його нащадок писатиме в Реддіт про найгірші речі які він отримав у спадок 😂😂😂

На сімнадцятий день народження тато подарував мені 100 гривень... Це, насправді, не так погано, бо моїй сестрі він взагалі нічого не дарує.

Я довгий час думала що більшість історій американців ...але після слів "житомирської фабрики" зрозуміла що щось не так 😅 живу в Житомирі)

Не знаю, чи по темі, просто поділюся своєю історією. Я ніколи не був в становищі, коли ти можеш вирішувати кращий це подарунок чи гірший, бо вони завжди були у мене примітивні і я завжди чи робив вигляд чи справді радів що щасливий через те що щось дарують. Я був дитиною і мене не дуже тішили гроші, а родичам ой як хотілося відкупитись. Одного разу мені бабуся подарувала іграшку і я дуже їй радів. Шкода іграшки зараз нема. Згодом таки все знову перетекло в гроші, якими я не міг орудувати бо був дитиною. А я просто хотів подарунку. Одного разу мої батьки все таки подарували мені щось з техніки. Це були аудіоколонки для ПК які я радісно підключав та ледь не вперше слухав якісно музику. А згодом і тример подарували. Проте далі все пішло в примітивізм. Гроші та елементи одягу. Я самотня людина у якої не склалось життя і який не прижився в соціумі за весь свій вік. У мене не було друзів чи дівчат щоб щось від них отримувати і з родичами стосунки пішли на нівець тож єдиною людиною хто мені щось дарує - мама. Саме вона і дарує гроші та елементи одягу. Щодо батька - він просто стає поруч в потрібний момент щоб зробити вигляд що він якось до цього причетний, а мої подарунки ніколи й не цінив. Не перепросив за те що загубив телефон який я йому подарував і просто відкупив собі. Та й в цілому він проживає паразитний спосіб життя у нашій сім'ї і лише нещодавно влаштувався на роботу. Є ще брат який іноді присилає з-за кордону брендовані парфуми і на цьому абсолютно все. Найкращим подарунком для мене було б мати людину хоча б на відстані яка б мене любила і яку б любив я...слухати її голосові, переглядати кружки в телеграмі, засинати та прокидатись під її повідомлення. Це б справді зробило мене щасливим...Позбавило б мене сповнених сліз ночей, позбавило б тривоги та полегшило мою депресію... Але чомусь доля рішила що я не заслуговую навіть цього... P.s. згадав випадок. В листопаді за випадкових обставин списався з дівчиною із Вінниці яка зараз проживає в Умані. Ми дуже зблизились і це було щось романтичне хоч вона відмовлялась називати це коханням. Не буду вдаватись в деталі, але вона стала першою і останньою людиною із незнайомих чи людей на відстані хто подарував мені подарунок. В моєму житті це був перший досвід. Вона подарувала мені лего-бонсай і мені дуже сподобалось. Ми розпаковували подарунки один одного в новорічний вечір. Вночі я сяяв від щастя що вона у мене є, особливо після ї побажань в яких вона побажала нам в новому році перейти на стадію стосунків, а 1 січня вона мене покинула. Все настільки відчувається як сон що якби не подарунок я б думав що вона й справді була лише сном... Тоді вона прирікла мене на самотність яка вже стала нестерпною і читаючих це прошу, не пишіть мені поради що для мене на вашу думку має бути краще, бо бляха я не ви.

Моїй подрузі на 18-ти річча батьки замовили стриптизера та при всіх гостях (30+ людей) подарували їй ділдо...

Колишна подарувала мені фікус на річницю. Здоровегий, десь метр висотою. Чим вона керувалась, пояснити не змогла, але радий що він здох пів року тому

На день святого Миколая мій вже колишній хлопець подарував мені підсвічник! І ні, не якийсь цікавий для романтичних вечорів, а який ставлять в хаті коли покійника відспівують. І кружку з 2 яблуками. Так ми розійшлись до кінця місяця. Вже 8 років минуло і я досі згадую цей дивний подарунок.

Дякую за вашу працю, цікавий контент та приємне озвучення ❤

Дякую за відео

шкарпетки менші за розміром, гель для душу від якого почервоніння шкіри і пінку для гоління яка залишається по верх щетини і не захищає від подразнень від братихи хотів віддати братові а він з тих же причин не користується такою. І так два роки підряд. Один від життя за день переддень дн який коштуввав життя найріднішій людині😢

На початку нашого (колишнього) шлюбу ми жили на одну мою з/п, яку в місяць мого ДН затримали. Тож, подарунок не було за що купити. І як на диво саме в мій ДН дали з/п, але ми купили не мені подарунок, а дружині якийсь шмот. Грошей було малувато і на подарунок вже не вистачило

Свекруха мені подарувала всратого гіпсового кота, ще й косоокого. Я ненавиджу сувеніри, ненавиджу, коли будь-що зверху лежить,і прямо їй про це кажу роками

Каждый, абсолютно каждый гость подарил мне духи. Я ненавижу 99% духов 😊

Я дарувала погані подарунки, бо не було грошей. Ми з чоловіком тоді накупили товару, щоб продавати, сувеніри, книги і т.п. Бізнес не пішов. То ж ми дарували їх друзям на різні свята… мені було дуже соромно, бо то чоловікова ідея. Але завжди дивувалась, бо нам потім казали, що постійно користуються нашими подарунками. Наприклад, дарували великий кальян, чи великий годинник він дорогий до речі. Але мені було встидно, бо ж типу я окремо з думкою про них не купувала. А я до подарунків завжди ставлюся серйозно. Це мій пунктик. Короче, в результаті всі були дуже задоволені, бо згадували навіть через роки

Цікавий випуск, дякую 🎉

На 40 річчя мого тата його мама подарувала моїй мамі каблучку з діамантами , за те що терпить мого тата . І сумно і смішно

Якось на день народження мені та моїй колишній дружині, яка народилась в той же день що і я, мій друг подарував нам по звичайній чашці, бо, по його словам, гроші дарувати якось не цікаво.

Позаминулого Дня народження мені повідомили про смерть дідуся, коли я йшла святкувати в котокафе. На минуле випали сороковини по смерті бабусі. Цьогорічне буде через місяць, у мене в лікарні в брєду другий дідусь, бабуся ридає і від цього також ледве пересувається. Без долі іронії рада за людей, які не задоволені не достатньою доречністю подарунку саме на День народження (як та ж канцелярія, що хороший презент, але не подарунок на др)

Нічого, ні поздоровлень нічогісінько, вдалий день. 😂😂😂

А для моїх батьків важливо було подарувати НЕ те, що я просила, або про що мріяла)дд

Пам'ятаю як мій знайомий подарував своїй дружині на день народження картку поповнення рахунку на мобільний зв'язок 😂

Шкарпетки

На 16 років якась рандомна подруга моєї мами вручила мені у якості презента червону еротичну білизну зі словами "хай носить😝😝😝", жєнщіна дінаху

Ваги 🫣

знаєте оті набори трусів у пластиковій коробці? мені тітка в дитинстві такі дарувала. і то ще ладно, але останній раз мені такий подарунок припав на ДН 21 рік. двадцять курва один! і набірчик оранжевих в горошок "три в одному" бляха..

Не на дн, але... Жахливий портфель з котом леопольдом на новий рік. З урахуванням того, що до школи я мала час до вересня😅. У батьків було дуже небагато грошей😢 Дві гвоздики від"залицяльника"😂 скорше за все, він не знав про традиції на похорон😂😂 Або??....😂

Будь ласка, не треба адаптувати назви магазинів чи фабрик. Звучить дуже дивно.

На день святого Миколая мій вже колишній хлопець подарував мені підсвічник! І ні

А мені не потрібні подарунки, я вільний від цих проблем

Памʼятаю як мені в років 7-8 подарували 200грн, а потім купили за них тріко на гімнастику🥲

5:46 ахуєнний подарунок, що не так?

Ікона на 16 річчя від мого хлопця, вже колишнього. Він знав що я атеїстка.