Її не любив ніхто... А як Її можна любити? Закутана в сіре пальто, Закрита від цілого світу... Завжди невдоволена всім, Під ніс собі щось бурмотіла... В очах її блискавки грім, А серце, мов з каменю брила... Вставала о шостій зрання, Ковтала сніданок холодний... І так непомітно щодня Учора вливалось в сьогодні... Щоранку сідала в метро, З під лоба похмуро гляділа... Закутана в сіре пальто, В очах крижана недовіра... Її не любив колектив, Вона не сміялась ніколи... Із серця свого негатив Здавалось, лишала довкола... Понура і завжди сумна... О шостій метро і додому... А вдома, як завжди, одна... Лиш кіт і жахлива утома... Це сталось в звичайний із днів... З'явилась нова працівниця... Одразу влилась в колектив.... Весела, струнка, світлолиця... А після роботи усіх Вона попросила лишитись... Із дому принесла пиріг З колегами чаю попити... Знайомство, розмови та сміх, Таке несподіване свято! Це радість! Але не для всіх... Самотня порожня кімната... Того й не помітив ніхто, Як зникла... Побігла додому... Закутана в сіре пальто, Сховавши свій біль під утому... А серце дістало украй, Без дозволу плаче у грудях... А сльози гарячі, мов чай... Як добре, що хоч не на людях... Вже скоро забудеться сном, А поки - холодна вечеря Розділена разом з котом.... І раптом - постукали в двері! Здригнулась! І все,що болить за звичну гримасу сховала... Відкрила... Спинилась на мить... Дівчина з роботи стояла... - Що треба?! Навіщо прийшла? Розгублено бігали очі... - На святі я вас не знайшла, А номер ваш тільки робочий... Та добре урешті знайти Адресу вдалося... Тримайте! Ви ж любите з кремом торти? А ще є пиріг! Зачекайте... Це ваші шматочки... Беріть! Наступного разу, я прошу, Так швидко від нас не біжіть... Скажу вам нелегка це ноша Донести у сумці пиріг! - Всміхнулася сонячним світлом Струмочок щокою потік... "Невже я для когось помітна?" - Ви плачете? Я щось не те, Напевно, бездумно сказала? - Ні-ні, то не сльози, пусте... Та дівчина все не вгавала: - Не треба... Нам часом усім Потрібно свій біль відпустити... Так часто роками мовчим А можемо... Можемо жити! Не втрималась жінка в сльозах Сказала: - Кому я потрібна? Якби ти пронесла мій шлях... А ти - ще дитина наївна... Попереду в тебе життя! Своє я уже змарнувала... Ніхто й не помітить як я... І так до кінця й не сказала... Картала за слабкість в думках Хотіла вже двері закрити Та погляд в дівочих очах На мить її зміг зупинити... - А де те минуле, скажіть? Давно вже позаду б лишилось... Життя - це сьогоднішня мить! - Я стільки разів помилилась... - І що? Це лиш шлях, не кінець... Спинитись не пізно ніколи... Збагнути, як сильно Творець Вас любить...А ви з своїм болем Закрились від Нього! Від всіх... Навіщо? Ви маєте диво І радість, і вдячність, і сміх... Насправді ви дуже щаслива... І знайте, хай що б не було, Якою б вас люди не знали, Не ставте ніколи тавро... Бо часу насправді так мало... Радійте, всміхайтесь, живіть! Те диво, що Бог вам дарує Із вдячністю, прошу, прийміть... Ми самі майбутнє будуєм... Зневіра насправді це гріх... Обличчя за маску ховати... Тримайте будь ласка пиріг Не треба від щастя тікати.... В той вечір за довгі роки Уперше вона відчувала Смак торту і теплі думки І довго собі обирала Одежу... А зранку з горням Солодкої теплої кави Всміхалась з вікна малюкам, Що бігли до школи з батьками... Спізнилась уперше, мабуть, Її не відразу впізнали... Якась невідома могуть в зігрітому серці палала... В обідню перерву до всіх З судочком маленьким підсіла З учора лишився пиріг... Шматочок від тортa ... i крила.... © Огнєва Інелла

Хороший вірш .Прекрасне виконання

😢❤🙏

Дуже красивий виршь ❤

Дуже дуже чудовий вірш👍👍👍👍🙏🙏🙏🙏 Актуальний,для кожного християнина,який не помічає біль ближнього❤♥️♥️🤔😢😊

Який гарний вірш я плакала від цих слів. Слава Богу сестричко молодець.

Який чудовий вірш. Дякую😘

Спасибі за правдивий вірш і за любов Бога нашого Святого. !!Алляска теж чує

Класс ❤❤❤

Слава Богу 🙏 супер 👍 Вірш аж до серця зайшов Благословення Божого вам у сьому завжди 🙏🙏🙂

Супер вірш, дякую!!!!!!!!

Какой актуальный стих ....Таких тысячи....

Слава Господу.

Неймовірний вірш. Зі сльозами слухала. Дякую Вам. Самотність, відчай - це мені знайоме, на жаль.

Слава Богу!🙏😥Торкається Бог серця🙏😥

Дякую,сестричко за чудовий вірш, за його прекрасне виконання! Божих благословінь тобі в служінні, в сім'ї, в усьому.

Щиро дякую...

Дорога Сестричко,яка Ти Красива,а розповідь вірша,просто .... Нехай ГОСПОДЬ Благословить Тебе, так і на дальше,служи БОГУ!!!!!

Дякую за прекрасну віршовану історію! Ось такою і має бути євангелізація, яку проявила нова колега в колективі. Щирість, відкритість до людей, сяюче лице, гостинність... І вже потім слова.

Амінь.

Благословенна Богом.І батьками.Благословінь татові Миколі і мамі Каті за дочку.Не знаю імені,але всіх вас пам'ятаю.23 роки минуло,як я виїхала, але не можна помилитися,ти дуже схожа на батьків.Благословінь вам,

Амінь!!!

♥️🙏🌹

Я поставив вподобайку.Там,під відео лише одна,а тут добавлю ще дванадцять.

Слава Богу. Сестричко у тебе дуже гарний вірш, дякую Богу за твій талант.

Дуже благословенний вірш. Слава Богу. Але які кислі обличчя у братів і сестер, які його слухали. Усі у сірих пальто... Люди , котрим Господь подарував вічність , наче приречені ... " Приходьте до нас у церкву, будете такі , як ми !"

Гарний вірш, дякую, а ці молоді сестри чому в чорних шарфіках ? Вони в траурі ? Якщо ні, то хай показують світлу радість.

Ого......

Як можеш скинь вірш, хоч сфоткай.і скинь месіч .Великий маєш талант.

Можна мелодію?

Как найти Лилию с ко рпат Манзик

Можна слова