м. Тернопіль церква УЦХВЄ по вул. Довженка 4
#християнські_вірші #христианские_стихи #christian_poems
Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"
Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.
І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"
Біда,мов темрява, покрила
Всі наші села і міста.
Надія й віра так безсила
Й,здається, виходу нема.
Тому на згарищах й руїнах,
В розбитих селах і містах
Волає наша Україна
До Бога з смутком у очах:
"Де Ти? Де Ти? Чи відвернувся?
Чи залишив в біді наш край?"
А Бог Той Самий - не змінився,
Він чує крик наш і відчай!
А Бог в метро,де породіля
В муках народжує дитя.
Для неї Він одна надія,
Коли навкруг іде війна.
Бог під завалами в підвалі,
Де плачуть люди ще живі.
Він дбає,щоби їх дістали,
Щоб були звільнені усі.
Бог у лікарні плаче з батьком
Зчорнілим й сивим від біди,
Що над простріляним дитятком
Кричить душею від журби.
Бог з мамою,якій судилось
Зустріти сина у труні.
Для неї щастя увірвалось,
А Бог підтримує їі.
Бог із служителем у Церкві,
Що опустіла в час війни.
Трима в молитві його руки,
Щоб міг до неба він дійти.
Бог поряд там із полоненим,
Якого мучать вороги.
Він дасть - і буде він спасенним,
З лещат кривавої орди.
А Бог в машині з волонтером,
Який під обстрілом везе
В гарячі точки допомогу
І хтось врятований буде.
Бог в полум'ї,де рятувальник
Дитя виносить на руках,
І кріз огонь у час печальний
До Бога кличе у думках.
Бог в дитбудину з сиротою
Там,де запеклий бій іде.
Він там, і в час лихий рукою
Снаряд від неї відверне.
А Бог в окопі із солдатом,
Його надійно береже,
Бо ж він чиїсь дитині тато,
Живим до дому він прийде.
А Бог із лікарем в підвалі,
Який без світла, без води
Лікує рани "градом" рвані,
Штопає куль страшних сліди.
А Бог "зеленим коридором"
З переселенцями іде.
І ті,хто під Його покровом,
То куля тих не здожене.
А Бог із Церквою,що кличе
Про милість для усіх людей,
Що на колінах слізно плаче
І вдень,і в темряві ночей.
Бог не поїхав з України,
Забравши милість в чемодан.
Він біля кожної людини,
Він бачить твій тривожний стан.
Бог плаче над дитям убитим,
Над раненим в боях бійцем,
Він поряд,щоб твій дух зцілити,
Щоб ти з впокореним лицем
Прийшов до Нього і схилився
В покорі серця перед Ним.
Бог в Україні залишився,
Щоби підмогу дати тим,
Хто обезсилений до краю,
Хто втратив віру в майбуття.
Бог знами тут. В момент відчаю,
Відчуй Його любов сповна.
Коли поміж тривожні звістки
Волаєш в небо:"Бог,де Ти?"
Знай - Він спішить,щоб бути близько
З нами між вибухів війни!
І хоч здригаємось від болю,
Втираєм сльози із очей,
Бог з нами тут,на полі бою!
Він захистить Своїх дітей!
Оксана Гудзь)))