Це дуже крутий і потрібний випуск! Будь ласка, більше подібних - нам потрібно вчитись бути толерантними. Можна запрошувати людей з інвалідністю, або з особливостями розвитку, їх рідних. Це важливо і україномовних відео я таких не зустрічала.

Про "де ж ти нагрішила", як і "може ви курили під час вагітності" - це прям класика😅. Ще є варіант - "ходила під час вагітності на кладовище?"

Такі теми потрібно викладати на уроках в школі, щоб наші дітки знали, як поводитися.

Навчалася в універі, де навчалося багато людей з інвалідністю. Така була політика закладу, надавали їм можливість безкоштовно навчатися. І ми між собою товаришували не зважаючи на руки, ноги, вміння говорити і рухатися. Це було класно, почуття вільності від стереотипів. На візочку, з паличками, з різними фігурами - всіх сприймали не як зовнішність, а як особистість. І от наближається так званий "день інваліда" як нам сказали (певно то мав бути день толерантності)... І кажуть, що потрібно якось цього відзначити... відмітити... Студенти: як? ПРИВІТАТИ?? сказати дякую? Сказати що ми їх бачимо, сприймаємо? Тобто ми тут всі разом, а потрібно зараз розділитися? І підкреслити це? (Тоді не було такого слова, але почуття лютого кринжу було!) І я спитала у подруги: як ти хочеш щоб ми себе повели у цей день? І вона сказала: нічого не треба, просто поводьтеся як звичайно. І ми з такими всіма різними людьми забули про цей день і їли булочки у їдальні всі вперемішку зі своїми друзями❤

А ще бісять батьки, які не бачать проблем своїх дітей, не звертаються до спеціалістів, втрачають золотий час для реабілітації чи хоча б, соціалізації.

Я також маю нечуючого синочка, дуже милий хлопчик, розумний і чемний. Ходить в звичайній садок, оскільки ми поставили йому кохлеарний імплант. Дитина говорить на свій вік. Мені теж казали що я мало молилася, не ходила до церкви і напевно десь нагрішила. Це я чула від своєї мами. Це дуже сумно, бо ти чекаєш підтримки саме від найближчого оточення. Це правда, просто глухота - це далеко не найбільше горе з усіх можливих

Дякую, як мама дитини з інвалідністю (аутизм). Потрібно вчити суспільство бути толерантними, обізнаними хочаб на початковому рівні, про різні синдроми, розлади, хвороби. Ми живемо в тяжкий час, де буде багато як фізичних так і ментальних проблем у людей.

Сильна жінка. Про людей з інвалідністю треба говорити частіше, щоб люди розуміли що вони такі як вони

Помітила один плюс в тому, що з'явився тікток, що зараз кожна людина може розказати про себе. Люблю, коли мені трапляються люди з особливостями і розповідають про свій досвід - так розумієш, що в світ набагато різномінітніший, ніж здається, і вчишся толерантності

LUKI Дякую вашій команді за підняття надважливої теми! Дякую Дар'ї за її пояснення ❤️ Ви неймовірні❤

Яка світла жінка! Отримала неймовірне задоволення, слухаючи її!

Дякую за висвітлення таких важливих тем. Маю дітей з гіперактивністю і дефіцитом уваги. Бісить, коли кажуть, що я не можу їх виховати, або я не займаюсь їми. Бо вони верещать і бігають. Бісить, коли кажуть - ремня їм треба. А ще один з дітей має психічні розлади. Бісить, коли дізнаються про інклюзивну освіту і кажуть - так він же наче НОРМАЛЬНИЙ, нащо йому?

Привіт. Працюю в Тайланду вчителем у дитячому садочку і хочу поділитися досвідом та думкою. Коли я прийшла працювати в свій перший тайській садок то адміністрація садочка вирішила не попереджувати мене що в моїй групі буде дитина з аутизмом, про цей факт я дізналась вже на місці. Цього хлопчика я правда любила і люблю дуже сильно, це хороша дитина, але в той самий час мені з ним було неймовірно важко справлятись і іншим дітям також. Він постійно бігав, кричав, розкидав речі, не розмовляв з іншими дітьми, іноді навіть кривдив їх. Звичайно що він це не навмисно робив і я пояснювала діткам що він не цілеспрямовано їх кривдить, також говорила з батьками інших дітей, щоб вони розмовляли з своїми дітьми і пояснили що коїться. Звичайно для хлопця-аутиста все було дуже добре він проходив етап соціалізації серед однолітків, насолоджувався життям та потрохи адаптувався, але за рахунок 24 однокласників, бо інші діти страждали від нього і його соціального життя з ними. Вся увага вчителів була націлена на дитину з аутизмом, няні чи особистого помічника малий не мав, тому пильнували за ним ми по черзі. Скажу чесно, тайські вчителі його били та кричали на нього. Він це сприймав сміючись, бо не особо розумів що коється. Його не можна було залишити не на секунду на самоті: туалет, урок, ігри, заходи, обід, тиха година - він мав бути під постійним, щохвилини наглядом дорослих, що дуже всіх втомлювало. Батьки хлопця розумні, освічені та приємні люди з якими я досі тримаю звʼязок. Вони нащастя відали сина в спеціальну школу де їм займаються професійні в цій галузі вчителі. Зараз він вміє пити самостійно зі стакана, ходити в туалет, самостійно їсти і багато чого іншого. Його однокласники перейшли в наступний клас і чудово проводять час без нього та постійної уваги до однієї дитини. З моєї точки зору треба відправляти до спеціалістів які допоможуть дітям, а не будуть бити або кричати на дитину через відсутність спеціальної освіти та нерозуміння як працювати з дітьми аутистами.

Ооооо..... Бісячки про то Бог чимось покарав і відмолити треба,то аж гррррр! Другі в рейтингу ідуть,то ви погана мама,що .... дитину не навчили!

Дуже класна мама👍 Якби всі люди так ставились до інвалідності - людям жилося б з нею значно легше. LUKI, дякую за такий чудовий випуск🌸

У мого хлопця брат з синдромом Аспергера. Він "дивний" для більшості людей. Я досі не можу його прийняти, але я розумію, що проблема у мені, що це в мене є якісь рамки "нормальності", і в принпиці він же може робити базові речі, але до всього іншого йому просто треба більше часу, а оточуючим терпіння.

У моєї бабусі є знайомі у яких син з аутизмом він приблизно мого віку. Коли я ще була мала часто гралася з ним та навіть не помічала із-за віку його інвалідності. Ніхто мені не говорив що це погано, та що до людей з інвалідністю краще не підходити. Також в моїй школі був окремий клас для дітей з порушеннями зору та слуху. Вони вільно комунікували з іншими дітьми. А в моєму класі був хлопчик з синдактилією. Педагоги були компетентні та одразу пояснили дітям про його інвалідність та що це таке, із-за чого його ніхто в класі не ігнорувал та ображав, за що окрема подяка вчителям та батькам

Особисто мене дратують непрошені поради та зрівняння моєї дочки( РАС) з її однолітками. Постійно доводиться пояснювати, що певна "дивна" поведінка моєї дитини є нормою для неї. А ще доводиться пояснювати що її мало цікавлять інші люди і це нормально для неї. Мене ніколи не дратували запитяння, на відміну від порад. Повірте, батьки дітей з інвалідністю перечитали та дізнались море інформації і ваша порада, наприклад, про те, що треба більше говорити з дитиною щоб та почала також говорити, не лише не потрібна, а навіть образлива. P.S. Також дуже дратує фраза про те, що такі діти виростають геніями. Почитайте, будь ласка, хочаб статискику перш ніж говорити про щось, так наче це є загальновідомим фактом.

А тепер буде інша сторона медалі... Одразу напишу, що я, ЗА соціалізацію особливих дітей, але.. В садку стикнулися з проблемою: хлопчик з аутистичним спектром, в особливість свого діагнозу він був трішки агресивним, тому постійно ображав мою дитину. Замість того, щоб піти додому, ми їздили до нейрохірурга бо була підозра на струс мозку( ці побої були не раз і не два. І коли я підняла питання, чому немає помічника в вихователя, то мама тієї дитини, сказала що я цькую її дитину...Хоча я абсолютно толерантна в цих питаннях! Наша система освіти готова до таких діток лише на папері!

Дякую, що піднімаєте такі важливі теми 🙏

Яка класна мама! Успіхів вашій донці, завжди безхмарних горизонтів!

При всій повазі до пані, але вважаю, що для дітей з особливими освітніми потребами потрібна або додаткова людина для підтримки або школа в якій є подібний рівень вимог. Бо для вчителя це мега максимальна нагрузка! Плюс до того, бісить, коли батьки дітей з особливими потребами вимагають такий самий рівень досягнень для своєї дитини як і для інших, хочуть, щоб вчитель був для них і мамою, і психологом, і логопедом, і вчителем і всим!! Так не може бути! І всі ці назви «сонячні, люди дощу» і т.д. -це все вигадані терміни самими батьками, а не іншими! Бісить ще, коли батьки не визнають того, що їхня дитина має труднощі і над цим треба працювати в першу чергу їм! А коли: «що ви тут мені розказуєте, моя дитина така як всі, все зможе»,- це обман самих себе! Разом з тим я вважаю, що такі батьки направду більше викладаються, мусять мати більше терпіння, швидше вигорають, саме тому їх вважають сильними!

Як я рада, що в моєї сусідки донька з аутизмом ходить в садочок звичайний-державний. І її туди взяли і ніхто відкрито не говорить, що не задоволен тим, що ця Настуся ходить до них в садок. Є надія що більшість з цих люде в групі розумні❤

Нажаль, ти можеш побудувати родину та кар'єру лише у тому випадку, якщо дитина не має важкої івалідності та здатна на самообслуговування. Якщо дитина лежача та у 17 років має розвиток на 2-3 - ти маєш бути з нею 24/7. Вона не здатна обслуговувати себе самостійно. Якщо при цьому ти залишилася без чоловіка та підтримки - ця дитина зруйнує твоє життя. І це правда. Це не говорить про те, що її не потрібно любити чи потрібно її позбавити соціуму, це говорить лише про те, що мама не зможе сприймати все позитивно та розвиватися як окрема особистість.

Дуже дякую за випуск ))) багато людей все одно не зрозуміє, яка це робота та сила має бути зроблена батьками та родиною, щоб дитина почувала себе комфортно серед інших дітей. Нам є чого у вас навчитись всім.

Зі мною в групі в садку був хлопчик. Він постійно всіх бив, кричав та матюкався (так, саме від нього я дізналася лайливі слова). Так от, ніхто з ним не хотів товаришувати, бо просто… боялися. На жаль, його мама ніяк не хотіла виправляти ситуацію (піти до психолога, давати спеціальні ліки, які прописав лікар) а повторювала одну фразу «Ви повинні з ним дружити, бо він особливий». Тому тут є велика проблема ще зі сторони батьків, які не усвідомлюють, що не так з їх дитинкою. Спасибі за такий цікавий випуск. Хочеться побільше виносити такі соціальні теми на загал.

Найбільше дратує жалість в інтонації,я маю таке життя,з такою дитиною,мій досвід такий як є ,іншого я не маю і саме ним живу,це мої досягнення і боротьба і якщо вони викликають в когось жалість ,а не повагу то така людина в моєму оточенні не затримується. Діти -інваліди мають дивну здатність звільняти життя від пустих ,нерозумних людей,як янголи охоронці

Нажаль наше суспільство обмежене і боїться того чого не розуміє. Але проглядається певний процес і ми вчимося на своїх помилках. Дякую таким мамам за терпіння і тим самим вихованням суспільства 👍

Неоднозначне враження від почутого. Дуже дивна зрівняловка всіх дітей з інвалідністю - прям "середня температура по палаті". Ніби заперечує існування таких дітей, які взагалі не можуть навчатися навіть в спеціалізованих закладах, не кажучи вже про загальноосвітні. Мами часто запихаю таких дітей в школи, бо так зручніше, і їм не мають права відмовити. Але це шкодить всім учасникам навчального процесу. Моя мама все життя вчить дітей з вадами розвитку, і я не маю жодних упереджень стосовно людей з інвалідністю. Але коли ми говоримо про особливі потреби, то треба розуміти, що це не щось загальне, а особливе у кожному конкретному випадку.

Надзвичайно соціально-важливе відео. Дякую. ❤

Дар’є, якщо читаєте цей коментар, то просто знайте: Ви - крутишка! Щастя Вам і донечці!

Я теж мама особливої дитини.Але я не особлива мама,я -супер мама. Тому що багато чого прийшлося пройти. В нас арахноїдальна кісти шишковидної залози+розумова відсталість. Ми багато пройшли з Миколкою... Багато людей не вірять що він хворий , але ми багато працювали. Нас теж покинув тато, але нас заміж так і не взяли))) Та нічого))) нам і втрьох з котом добре😊

Підписуюсь під кожним словом. Моя сім'я через все це пройшла. Я - людина з інвалідністю з дитинства, пересуваюсь з тростиною. Звикла, що завжди цікава і дітям, і дорослим. Коли на мене дивляться, я не соромлюся і не ображаюся, оскільки я розумію, що діти не зустрічали таку людину як я. А ось, коли дитина ставить запитання батькам, а батьки тікають і відводять погляд- це бісить. Батьки, просто поговоріть зі своїми дітьми, поясніть, що всі люди різні, але всі люди рівні! Здоров'я та перемоги нам усім!

Просто не всі такі "продвинуті" мами, які здатні так доступно і відверто говорити. Люди досить часто просто не хочуть образити дітей та їх батьків з інвалідністю, тому можуть іноді казати нісенитниці. А мама просто супер😊!!! Дякую за такий випуск!!!

Це неймовірно важливий і потрібний випуск. Мені як мамі дитини з порушенням мови це дуже приємно . Мій син має три роки і він не говорить взагалі. Лікарі стверджують що він в спектрі аутизму. Є багато нюансів і це дуже складно. Особливо складно, що ти постійно "борешся" з суспільством за право дитини в ньому знаходитися. І я особисто чула від своєї власної матері цю дурню про "кару божу" і що то мені дісталося за якісь там "гріхи" . Люди максимально кончено себе поводять, але на щастя, є ті, які здатні поводити себе дуже розуміюче та емпатично.

Включивши відео, я думала мається на увазі дитина з психічним захворюванням, з аутизмом або синдромом Дауна. А тут дитина цілком здорова, окрім глухоти. Звісно, це псує їй життя. Але вона може повноцінно функцірнувати, як і будьяка інша людина в суспільстві, з деякою допомогою. Я не думала що до глухих людей якось негативно ставляться. Це ж безглуздо.

Ну нарешті. У мого сина ДЦП і мені дуже відгукується те, що говорить Дар'я. І про лікарів, і про оточення

Тема не до кінця розкрита)) мене як маму дитини з дцп бісить відсутність пандусів, та і загалом відсутність доступності як такої. Бісить некомпетентність лікарів які в житті такої дитини не бачили і задають тупі питання. Бісять рандомні вирази «а коли почне ходити» і в тому роді. Бісить відсутність підтримки і часто нерозуміння того чому ти для дитини робиш ту чи іншу маніпуляцію. Ти калічиш дитину!!! Ні дорогенькі, я облегшуюю їй і собі життя. Так, здоровий егоїзм має бути бо хто ту дитину виховає, витягне, витримає?? Це твій хрест!! Ні, це просто таке життя яке складося за комплексу неприємних обставин. Всім мамам важких дітей витримки. Тримаймося, любі, бо хто якщо не ми…

Боже,яка шикарна, позитивна жінка! Так круто, коли батьки дітей з інвалідністю налаштовані оптимістично. Але прийти до цього - важка робота. Знаю це по собі, оскільки я мама дівчинки з аутизмом. Щиро дякую за випуск!

16:49 в мою спортивну секцію одного разу прийшов хлопчик, у якого на плечі стояв пристрій для вимірювання рівня цукру в крові. Його батько заходить і перше, що питає в тренера, це: "А чи не будуть інші діти боятися пристрою?" Тобто не щось про саму секцію, про тренерів, щодо форми і розкладу, ні, він спитав саме за ставлення ДІТЕЙ до пристрою. Як виявилося, до того цього хлопчика намагалися записати і на танці, і на фехтування, і на якісь бойові мистецтва, і на фігурне катання і всюди їм відмовляли приблизно такою фразою як у відео. І це навіть не якісь великі імпланти чи протези, це просто маленька біла шайба на шкірі. До нас його взяли без проблем. До речі, хлопчик зі слуховим апаратом у нас теж тренується. Виявився другом того хлопчика з діабетом і його батьки порадили нашу секцію батькам хлопчика з вадами слуху.

У нас в країні таксисти завжди в усьому експерди. І у вихованні дітей, і в управлінні державою, і в медицині, й у війні.

Яка ви умнічка. Пишаюся такими українками. В мене нема родичів з діагнозами подібними до теми. Але я жила поруч з Інтернатом для слабко чуючих дітей. Було багато друзів звідти, мама там підпрацьовувала нянечкою. Вміла у мову жестів. Люблю нас, українці. Ви молодці. Тримаймося!

Надважлива тема! Ви молодці 💪

Ух ти, не очікувала такий випуск , що мене бісить так це питання , а скільки ви заплатили за інвалідність

Яка приємна пані!

Батьки не хочуть таких дітей в групах/класах не тому що вважається що їм не потрібно навчання, а тому що їм потрібно для навчання стільки уваги, що вчитель не зможе приділити увагу за урок іншим учням, не потрібно перекручування і "жертв", будь ласка 😊 Інклюзія має мати свою програму і темп, це факт.

Це ви ще дуже просту тему взяли, глухота. А поговоріть з її подругою, в якої в дитини одночасно аутизм, сліпота та розумова відсталість та епілепсія, все було б набагато сумніше

Дякую за такий крутий, важливий випуск!!! Частіше запрошуйте таких гостей❤❤❤

Дякую за випуск! Дуже важлива тема і чудова героїня❤

Вітаю, ну дуже крутий випуск, я просто в шоці де ви таких прогресивних берете, кожен випуск

Дякую за випуск!Будь-яка нетипова поведінка викликає у нашому суспільстві занадто бурхливі реакції... Толерантності і людяності, на жаль, ще вчитися і вчитися

Дуже приємна жінка! Дякую за випуск!💛🩵

Радять зазвичай ті, в кого не питають, і це стосується не лише ситуації з дітьми, мені таких радників просто трішки жаль

Дякую, дуже корисне відео. Мама - Ви молодець! Пишаюся Вашою позицією і точкою зору.

якось дуже позитивно все звучить. Мені життя не здається таким "звичайним". Виховувати дитину з інвалідністю реально важко і дуже дорого! Не так, як нормотипових дітей. Мене лякає такий підхід, бо він знецінює всі сили вкладені в розвиток дитини з інвалідністю. Звичайно стереотипи то хрінь але й життя з інвалідністю не таке "звичайне"

В мого синочка теж кохлеарний імплант на лівому вушку, а на правому апарат. Як я вас розумію...У мого красавчика теж гарне відчуття ритму і зовсім немає слуху для співу, але він співає і думає, що гарно 😊❤

У мене теж проблеми зі слухом, але у мене слухові апарати, я вдячна своїй мамі за всю підтримку і допомогу. Не маю інвалідності, вчилась у звичайній школі і універі, працюю. Люди дивуються від цього

прекрасні думки та ставлення до життя)))

Мой любімы выпуск, ваў ❤️ дзякую. Вельмі цікава

Нажаль наш соціум не може адекватно сприймати людей ,які відрізняються від більшої маси. Нам треба вчитися толерантності, поваги один до одного. Пояснювати дітям змалечку, що всі люди рівні.

Дуже приємне враження від Дар'ї, не дивно, що все в неї в житті склалося добре.

Чудовий випуск😊неймовірна жінка👍👍👍

Чудова мама і чудова донечка, та ще й гарненька. Кожна людина особлива по-своєму, як і кожна людина заслуговує на адекватне і толерантне до себе відношення і повагу. А взагалі я впевнена що вчені скоро винайдуть рішення для таких ситуацій, як обмеження слуху чи інше, цього просто не може не відбутися.

Спочатку боялась дивитись це відео. Часто подібні містять багато просвітницької інфи але не пояснення, як правильно себе поводити з людьми, які відрізняються чимось. Але це надзвичайно корисне і правильне відео. Дуже потішив бот вкінці. Сама памʼятаю колись курʼєр був з вадами слуху(було вказано в додатку) і поки він віз їжу я вивчила поки він їхав як мовою жестів подякувати. Бачили б ви його щасливі очі) це дуже правильний підхід і ставлення до людей, які мають потреби, що відрізняються від наших.

Більше таких випусків, і з військовими теж, будь ласка 🙏

Дякую за корисний випуск! Допомагає краще зрозуміти і маму, і дитину. Потрібно частіше піднімати цю тему на різних інформаційних платформах.

про "де ти так нагрішила?" дуже розумію. у моєї сестри молодшої одна нирка, то мама досі вірить, що це їй за щось покара

Така приємна, свідома мама, неймовірна! дуже гарна донька, щаслива побачити цей випуск

неймовірна жінка! дуже сумно, що суспільство буває таким диким

Що тут скажеш, з толерантністю в нашому суспільстві не дуже. З освіченістю теж. Але коли брак людяності демонструють лікарі - це просто біда.

Дякую, що піднімаєте соціальні теми👍

Я теж людина з інвалідністю. Вона набута. Коли мені про це сказали, багато плакала. Але тепер, не реагую, коли кажуть де ця інвалід. Головне це прийняти самостійно і тебе вже не буде хвилювати, що хто сказав

Дякую за цей випуск, дуже потрібна тема! Нажаль наші люди не знають як себе вести в подібних ситуаціях.

Чудова гостя - дякую за відео!

Найкращий випуск . Дуже необхідний для багатьох ❤ дякуємо ❤

Кожен раз вражена, як ви вміло комбінуєте просто розважальні огляди, так і соціально важливі Дякую вам за вашу роботу, і дуже дякую за гостя, чудова мама 🙏✨

Дякую , що піднімаєте такі теми 🤍

Дуже інформативний, актуальний та зрозумілий випуск! Дякуємо, що популяризуєте адекватність для соціуму та взаємовідносин між людьми👍🏻

Дякую команді Лукі за те, що піднімаєте таку важливу тему! Коли Дарія почала говорити про те, що їй казали сходити на прощу і питали де вона так нагрішила, мені пригадалась книга "Не вагітна" Карини Саваріної. Там жінка 5 років не могла завагітніти і їй теж радили і на прощу сходити, і до бабки-ворожки, і на сеанс з піявками і янголяток вишити і ще багато чого цікавого.

Дякую за такий важливий випуск ❤ Потрібно доносити людям, що інвалідність - це не вирок і не дефект. Розумію, що в нашому соціумі дуже важко людям з інвалідністю через осуд та нерозуміння їх особливостей. Я в дитинстві відчула на собі як це, бути не такою, коли я була дуже повна, мала проблеми зі шкірними висипами, а в підлітковому віці носила ортодонтичні пластинки. Це маленькі відмінності, але кілька разів мене за це булили. Просто хочеться, щоб інші люди більше звертали увагу на себе, ніж на критику інших.

Дуже важливий і цікавий випуск! Дякую! І неймовірно крута й сильна героїня!

Вона сказала все те саме, що я завжди думала. Бажаю їй грошей стільки скільки і коли їй потрібно буде.

сподіваюсь цей випуск надасть більше місків в голови тих людей, що осуджують з перого погляду і роздають непрошені поради та коментарі в адресу інших. Дякую!

Дякую за цікавій відео. Було б цікаво подивитися випуск про людину з розсіяним склерозом. Ремарочка, в мене склероз на який захворіла 2 роки тому✌️

Знаю історію Матвія і його неймовірної мами. Приклад мами, яка розвивається, допомагає, вивчає, любить свою дитину і навчає цієї любові інших

Як маму дитини з аутизмом мене дратують перехожі які думають що за одну фразу вони навчать мою дитину. Коли у неї протест, істерика і всі починають говорити "А чого ти плачеш? Не плач! А плакатимеш я тебе заберу! ну чого ти себе так не красиво ведеш?" Або моє улюблене коли стоять осторонь і голосно кажуть що б присоромити мене за її поведінку "Ой ну що за дитя" "Тут же не тільки вони, у мене вже голова болить від цих істерик, що не можна заспокоїти і пояснити?" Ну вибачте мені тепер не ходити в лікарні і тд, закритися вдома і не виходити раз у мене дитина з особливостями?😊

Прекрасне відео! Гостя чудово розповідає. Дякую😍

Випуск просто найкращий, просто цікаво і важливо для розуміння

Така приємна жінка, все так просто пояснює. Ви молодець!

Я дитина з інвалідністю ( перехворіла раком ). Живу майже як звичайна людина, але в Україні, на жаль, інвалідів сприймають, як покарання. Я в шоці від некомпетентності лікарів, адже мені теж поставили не правильний діагноз. Від цієї помилки я могла вмерти👍

Я слухала - плакала 😢 Я надіюсь, що таких невігласів, яких описувала героїня, буде меншати.

Знайома з Людмилою, мамою підлітка з аутизмом, якого вигнали з магазину. Дякую, що розповіли її сторію 🫶🏻

крутий випуск ! дякую Дар‘ї і команді Лукі ❤

Яка класна мама і гарна дівчинка!

Мамі Дарині всього тільки доброго, вона фантастична, максимально комфортна в розмові. Її донечка абсолютно звичайна

Любі Люки, я неймовірно пишаюся вами, вашою позицією і роботою! Дякую вам, ви такі кітики 😻😻😻 Думав вже лягати спати, але побачив, що є новий випуск, і дивитися! Неймовірна матуся, хоч вона і каже, що звичайна. Неймовірна, бо така адекватна, реалістична і дійсно любить і свою дитину і інших дітей. Я стикався з людьми з інвалідністю різного віку, і в житті, і по роботі, і намагався бути адекватним і таким як ваша сьогоднішня героїня. Щастя вам! 🙏🙏🙏

Я була дуууже приємно здивована, що це український проєкт. І не довелось відписуватись. Дякую, що ви одразу перейшли на українську. Ви найкруті. Дякую за випуск

Ваші випуски топ. Скільки всього цікавого про різних людей і професій можна узнати .

Така дитина це випробувпння для батьків і ті які не відсовляються від своєї дитини дуже круті люди. І дуже сильні. В мене повага до таких людей, бо часто люди просто відмовляються.

Поліна дуже красива і мила ^^