Українська народна балада, що описує смерть козака у бою з татарами.
Виконання: Хорея Козацька
Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить.
Порубаний, постріляний,
Китайкою накриваний.
Накрив очі китайкою,
Заслугою козацькою.
Що в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче.
Біжи, коню, дорогою,
Степовою, широкою.
Щоб татари не спіймали -
Сіделечка не здійняли.
Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під батьків двір -
Стукни-грюкни об частокіл!
Як прибіжиш під ворота -
Стукни-грюкни коло плота!
Стукни в браму копитами
Та забряжчи поводами!
Вийде сестра, розсідлає,
Вийде мати, розпитає...
Вийде мати та й дасть сіна,
Спитається: "Де дів сина?"
"Ой коню ж мій вороненький,
А де ж син мій молоденький?"
Не плач, мати, не журися,
Бо вже син твій оженився!
Та взяв собі паняночку -
В чистім полі земляночку...
фонове зображення: фрагмент листівки на тему пісні "Ой на горі вогонь горить...", автор - Амвросій Андрійович Ждаха, одеський ілюстратор і художник ХІХ-ХХ ст.
Ukrainian cossack folk song. The song is about cossack, who died fighting against tatars. Fire, which is burning on the hill is a signal to cossacks army about enemy's attack, in the song it symbolise a war, which began. Dead cossack lies in the valley, his horse returns home without a rider, so cossack's parents and sister understand that he died in battle. In the full version of the song somebody tell cossack's mother that her son will return from the war if only rye will sprout from the sand sown on the stone watered by her tears. Of course it isn't possible, but she believes that someday it will happen and her son will return from the war. Like many ancient songs, this song is quite metaphorical, for example, the death of a Cossack is described as marriage.