ЛИСТ ДО ПАРИЖУ
Із хутора, що зветься Дика Вишня,
Мадмуазель, я вам пишу листа.
Ви дівчина, я знаю, незаміжня,
І я людина трохи холоста.
І я дивлюсь на ваше фото зранку:
Ви - зірка, ви - пожежа, ви - чума!
Я мріяв про таку, як ви, коханку,
Бо в нас в селі таких, як ви, нема.
А так у нас чудово майже все:
Марі льон тре, Іван теля пасе.
Мабуть через важку-тяжку розлуку
У середу мені приснився франк,
І в п"ятницю я виміняв на цукор
У росіян новенький справжній танк.
У тому танку я хотів до вас
В Париж привезти українське сало,
Але якесь мурло мій танк украло -
Мабуть, Семен, а може, Опанас.
А так у нас чудово майже все:
Марі льон тре, Іван теля пасе.
Мадмуазель, і ми в питаннях сексу
Уже не новачки, і - міль пардон -
Поля у нас не гірші Єлисейських,
Й найкращий у Європі самогон.
Не самогон - скажу вам без емоцій -
Шампанське гнали б в нашому селі,
Якби війну в дванадцятому році
Програли вам прокляті москалі!
А так у нас чудово майже все:
Марі льон тре, Іван теля пасе.
Зі швидкістю 700 кеме в годину
До вас думками зараз лину я,
Отож знайдіть на карті Україну,
Мадмуазель, голубонько моя.
Мадмуазель, танцюйте гопака:
Якась мордва, чеченці чи киргизи
Мені дають за сало літака -
Я прилечу до вас в Париж без візи.
І кум Іван, місцевий Жан Маре,
Від ревності і заздрості помре.
Юрій Рибчинський, 1994