Згоден)

Ваш новояз під назвою у(о)країнська мова зберігся тому, що руським людям не байдужа історія Русі і її мова. Тяжко знищити те, без чого не можливо зрозуміти походження інших так званих слов'янських мов.

@@Русь-Родина , а що то є "руським" людьям? Такого слова не існує в українській мові. Дивно, авжеж. Гугл-перекладач вам в поміч;)

@@svitlanaAAmelnichenko на Русі слов'ян не було, бо всі вони називали себе руськими.

@@Русь-Родина , вони називали себе русинами. Вялічіє засвербіло? Так хочеться долучитися до чогось величного, а не виходить, тому "рускіє" залишаються, всього-навсього, великими (большими), до величі їм, як до Київа рачки.

Ага)

Будь ласка)

Героям слава!!! Дякую.

Айтішники - теж же ж люди))))

Ага))))

Ми теж дякуємо)))

Заходьте, тут буває цікаво)

Марину покажемо)))

Дякуємо)))

!

Ага)))

Жодних підстав заперечити не маю))))

Це точно)))

Будь ласка, у нас іще є)))

Етточьна)))

А чому нарешті?))) Щоп"ятниці. Їх уже 13 - з Божою допомогою.

@@user-wn6iz3rw6i кажуть, там крім Бога ще Марина є ;)

Згоден)))

Дякуємо за цінні поради)

можно бан зловити

Тада)))

Дякую)))

Дякуємо за увагу та поради. Конструктивно.

Дякую)))

Вибачте, на якій мові ви розмовляєте, я вас не розумію?

дети сороса думают по другому

ВІ́ХОТЬ, хтя, чол. 1. Жмут соломи, сіна тощо. Хурман розігнув спину й стояв, тримаючи віхоть в червоних руках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Старий викресав вогню, запалив губку, від губки віхоть сухої соломи (Осип Маковей, Вибр., 1956, 554); На збитому копитами снігу - недокурки, віхті сіна і розсипаний овес (Олесь Донченко, III, 1956, 127); * У порівняннях. Під хрящуватим носом звисали довгі вуса, як віхті (Петро Панч, III, 1956, 29). 2. Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для миття й чищення чого-небудь. Давно в ж, є він [самовар] не бачив ні віхтя, ні цегли, ні попелу: зелені патьоки застилали йому замурзані боки (Панас Мирний, III, 1954, 209); Федя старанно віхтем витирає свій кран (Яків Баш, Дніпр. зорі, 1953, 77); // Жмут клоччя, шматок старої тканини тощо для мазання (глиною, крейдою і т. ін.). - Як мажеш, то не крути дуже віхтем, а так, моє серденько, дрібненько та дрібненько (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285); * У порівняннях. - Орудує нами, як віхтем (Марко Вовчок, VI, 1956, 287); // Слід на долівці або стіні, що залишається внаслідок нерівного мазання. Доладно вимазать треба, щоб не знати віхтів, щоб свекруха вранці не лаяла (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 145). 3. перен., зневажл. Про м'яку, безвільну людину. [Микола:] Отже я зараз покажу тобі, що я не віхоть. Марш мені з хати! (Іван Франко, IX, 1952, 143). ♦ Кинути віхоть - завдати кому-небудь лиха, неприємності. Забув Грицько й про той віхоть, що Чіпка був кинув (Панас Мирний, II, 1954, 217); Упав віхоть - трапилось нещастя. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас затим, що дуже поганий віхоть упав, - і він не зна, як перебути сей час (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. - Том 1, 1970. - Стор. 690.

ВІ́ХОТЬ псл. věxъtь, суфіксальне утворення від věxa «тичка, гілка» (віхтем спочатку служила рясна гілка дерева або стеблина бур’яну); р. [вехоть], бр. вехаць, др. вѣхъть, п. wiecheć, ч. věchet, слц. vecheť, вл. wěché, нл. wěkś «тс.», слн. véhət «пучок»;

Ві́хоть (прасл. *věxъtь < *věxa - «тичка», «віха», «гілка»; звідси й ест. viht - «віник») - жмут соломи, сіна або клоччя, шматок старої тканини для миття і чищення чого-небудь. Зменшувальна форма - «віхтик». З огляду на етимологію слова, припускають, що віхтем первісно слугувала рясна гілка дерева або стеблина бур'яну. Використовується для знешкодження промащених відходів, миття посуду тощо. Старі ганчірки-віхті використовують також для мазання долівки, стін тощо глиною, крейдою.

настольный насто́льный НАСТОЛЬНЫЙ, стольный, престольный, столичный, говор. о городе. || Назначенный для того, чтобы лежать на столе, под руками; настольный регистр, двоякий: делам, куда вписываются дела, по ходу их, вся сокращенная переписка; бумагам, входящий регистр, где вписаны все вступающие бумаги, с отметками исполненья. Настольный коврик, столовый. Настольная грамота, стар. ставленая, высшему духовенству; настольная книга, справочная и подручная. Настольное ср. или настольные (деньги) ж. мн. влад. ниж. род выкупа невесты, выводное от жениха отцу невесты, кладка, настол, почти то, что у татар калым; настольное бывает 10- 30 р. союз Я взял за дочь настольного, или настоль, столько-то, хвалится отец. вероятно настоль, настольное, значит на брачный стол. Настольник м. калужск. перм. натрапезник, столешник, скатерть; клеенка, сукно или коврик на столе; || церк. наследник престола. Настольница ж. настольный поставец, сосуд, для украшенья обеденного стола; || церк. наследница престола. Настоловаться, постоловать вдоволь, напироваться за столом. Источник: gufo.me/dict/dal/%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9

Моє шанування. Усе буде, дякую)))

Класно)

@@user-wn6iz3rw6i наприклад слово "коло" є одним з базових слів індо-слов'янської мовної групи, якому більше 8 т.р. , означало подвір'я, відгорожене частоколом, або - безпосередню близкість до об'єкта.

)))))))))

@@user-wn6iz3rw6i теги не сильно працюють, хоча усі їх і ставлять. Що по тегу, що по пошуку - введіть слово баляндраси. пошук працює по назві.

А ми - цікаві розвідники)))

Наиболее близки древнерусскому русский, украинский и белорусский языки. А вот к старославянскому, вероятно, из современных языков ближе всего болгарский - собственно, многие болгарские лингвисты называют старославянский староболгарским. P.S Це вам виписка з вікіпедії. По-перше,можна було б в історію заглянути,а потім коменти свої писати, дивані критики)

Общій языкъ предокъ русскаго, украинскаго и бѣлорусскаго это не старославянскій, а общевосточнославянскій языкъ.

Ну, буває)))

"росія"- це грецька версія "Русь", Єкатерина ІІ спеціально перейменувала Московію на Русь, це для того щоб вкрасти історію Київською Русі

В нас ніяких проблем і не було з російськомовним населенням,і ніколи не розділяли людей за мовним принципом ,після 24 лютого російськомовні українці самі переходять на українську мову,бо не хочуть розмовляти мовою «асвабадітєлєй».

І так,ми самостійна держава,в нас є державна мова,і не потрібно нам навʼязувати свій «унівєрсальний рускій»!

Йдіть подалі за руzzkим кораблем зі своїм «руССким»

ты смотри кто из кустов вылез, граматей большой

@@user-ku8bc2ks2c з цієї теми багато містіфікацій росиянами

Не понось.

Цікаво і де ви взяли цю «непідтверджену» нічим інформацію??? Балакати - не мішки ворочити!!! Перед тим як таке писати, треба обдумати інформацію, а то на заборі теж багато чого написано :)

А навіщо щось досліджувати самому? "За порєбріком" із зомбоящику "вєлікім і магучім" їм потрібну мантру розкажуть, та й все. І ще забули - Київ заснували американці у V столітті. Вже тоді хотіли форпост НАТО робити.

Да, саме так, поляки вже тоді розуміли,що ви за народ і хотіли нас вберегти від вас😅 А якщо серйозно,то іноді читайте історію не тільки з ваших підручників,де «росия великая и могучая,все страны создала,все народы спасла,не одной войны не проиграла». «Аналогов нет»😅