Перша звістка про українських козаків датується в 1489 р. У листуванні між московським і литовським князями йдеться про появу у цьому році загонів козаків у низинах Дніпра і розгром ними групи татарських купців. Однією із причин виникнення козацтва є військова загроза на півдні. Джерелами, з яких формувалося козацтво, були місцеве населення півдня України і Подніпров’я, селяни і міщани, що втікали із Західної та Північної України від покріпачення та національно-релігійних утисків. Поряд з цим серед козацтва зустрічаються невеликі групи шляхти і навіть магнатів.
Лише на межі XVI-XVII cm. українське козацтво переросло в окрему станову групу зі своїми особливими інтересами.