Ви теж "зловили нас на гачок"😄 Зараз піду в ліс по чорницю і малину🤗👍

Ви розумний думаючий і вже еміґрант! і поради ваші добрі для думаючих людей, але ж таких як ви людей є мало ! Проста людина живе стадним інстинктом, лінива, заздрісна і споживає що їй дадуть мудріші, спритніші, хитріші, TV, те на що не треба прикладати зусиль, міняти свої ліниві призвичаєння - folks, як каже президент до свого народу, як просить в них грошей, аби ті підтримали його на виборах і іphone став направду бідою, може і зручною. В нас війна, нас пацюки мерзенні, хочуть знищити, просто в них нема інших інтересів в житті, садюги насолоджуються винищенням нас, наших міст і ти шарпаєш той телефон що пів години зі страхом, чи надією на добру новину. Ви подивіться скільки людей дивляться вас і як сотні тисяч сидять в політичних новинах, репортажах про війну . Телефон - це прогрес цивілізаційний, але людина від того не стала мудрішою, гуманнішою і здається що з неї роблять тепер абсолютного ідіота, бо ти не можеш зрозуміти хто бреше а хто ні , тільки слухаєш те що тобі хочеться почути аби не денервуватися, одним словом Дурдім, маразм і це все ти зараз можеш спостерігати круглодобово, abo викинути телефон

У китайців є гарна приказка: "Коли п'єш чай, думай про чай."🧘 У наш шалено швидкий час зупинитися на мить і помилуватися простими речами - це вже розкіш.

Всьо дуже гарно сказано! Ідоречіякби сидів в тіктокови то я вопще ябнувся б!!😢😂😅

Якраз згадала, що була в селі (на хуторі) три дні і читала книгу, а в паузах спала. Потім йшла під ліс на захід сонця, потім знову книга. Зв'язку, інтернету-нуль. Спілкувалась з мінімумом людей.Я стала абсолютно іншою людиною всього за три дні. Як згадаю-ніби в мед опускаюся. Хочу повторити!

Андрійчику, неймовірно актуальна тема! Людство потерпає від феномену розконцентраціі але продовжує невпинно «втикати» у гаджети. «Їжачки кололись, плакали але продовжували їсти кактус!». Саме так виглядає піднята тобою дуже болюча проблема людства. І це ти ще не згадав про ШІ, що здатен взагалі виключити нас! Моя сімʼя із задоволенням переглядає твої відео та потім ще довго після переглядів ми з цікавістю обговорюємо підняту тему. Нам це близьке бо діти вже майже 15 років живуть у Чехії і ми маємо змогу порівнювати кроки та проблеми твоєї сімʼї з їхніми. Тримайся! Ти розумничка, все у Вас буде добре!

Книга - Барбара Оклі - навчитись вчитися. Науковий підхід якраз про проблему "уваги" і як її вирішити. Дуже рекомендую!!!

Той випадок коли дивишся це відео пів дня

Дякую. Цікаво. Є така проблема. Начебто і все розумієш, але щоб відмовитися від інформаційної жуйки потрібні зусилля. Особисто мені десь місяць знадобилося, щоб я змогла повернутися до читання, як було колись. І потрібні зусилля, щоб продовжувати читати і не переключитися на соціальні мережі. Дякую.

Аналогічні думки. Соцмережі і загалом індустрія цифрових розваг - це зло, яке поступово знищує людство. Але... Я це розумію, але все одно пишу в соцмережі. Схоже, ми приречені)

Дякую! Дуже корисно 😊

Доброго дня. От так дивлюсь і, наче, ця інформація уже відома... Здається, що вже дуже багато людей знають про це... Але... Це тільки так здається) Насправді ще дуже мало людей поєднують знання інформації з діями. Дякую, що Ви записали відео на цю тему. Треба, щоб вона звучала звідусіль. Чим більше тим краще) Процитую тут фразу однієї людини: "Слухайте себе. Вірте лише собі. Розвивайтесь, бо крім вас, повірте, це нікому не вигідно" 😉😊

Дякую Андрій!❤

Читати книжку зранку теж працює. Маю схожу проблему зосередитись, раніше міг багато читати. Приходжу в офіс, не відкриваючи ноутбук відкриваю книжку.. і процес пішов, вже 6+ місяців

Цікаво.Актуально.

Ви мабуть постійно думаєте: "як би мені відео записати?". В принципі цікаво - думки простої людини. Але таки думки мають всі люди.

Кліпове мислення викликають навʼязливі кліпові відволікатори.  Їх іще прийнято називати «вампірами уваги».  І їх варто уникати.  

Як добре, що ви не живете зараз в Україні (зокрема в Харкові), коли єдиний спосіб дізнатися, летить на тебе КАБ чи ні, - це Телеграм-канали - телефон постійно має бути під рукою і про ніяку зосередженість, окрім як думати, де найближче укриття, не може бути й мови