Це така хуня

Господи не дай забути та споплюжити пам'ять наших воїнів. І допоможи щоб Та ціна яку ми зараз платимо, була недарма

Раб краси Винниченко план твору

slava UKRAÎNA!!! SLAVA SBOVODA!!!

Чудово!Браво

БЕЕЕЕНЕН ФУУУУУУ ФУУУУУУ💩💩💩💩💩💩💩💩😨😡👽😠😨😡😠😡☠💀💀💀💀

Дякую 🥰 але це дуже сильно довго і ви не всі не переказали😮 а шо було далі?🙈 І мені було лень читати то я послухала🤠

Роман Мстиславович це 1особа

❤❤❤

Я дико вибачаюсь, але шо по інтонації? Ну типу, не хочу прям хейтити, але це схоже на якусь анімешну озвучку від персонажа якому накидали і він збирається всім помститись. Вірш же зовсім не про те, ну камон. Це треба читати "з зубами" чи шо, я хз. Якщо ви цим займаєтесь - можу скинути семпл як це читаю я, бо хочеться щоб коли школярі це подивляться це звучало трохи сильніше.

😎 😎👌🏻 🤨🕶️👌🏻

Цікавий твір з шкільної літератури

дякую!

Народ бывает разным но народ бывает одним жаль что властный. Не с народом мвом

Дякую за Вашу роботу. Дуже гарне виконання! Сподобалось 👍

Пикольно но долго

нахуя мне это надо учить

Ужасно прочитано,слова до конца не выговаривает

Я єдиний слухаю літературу на літо бо не хочу читати

Гетьте, думи, ви хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, Може, квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать. В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей - Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей. Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть, думи сумні!

Через 4 дні НМТ

the song is based on a poem by the Ukrainian poet Pavel Tychyna, which was written in 1915, addressed to his beloved, and now, thanks to Artem Pivovarov, is perfectly integrated into modern Ukrainian music❤

Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств. Що жив-любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розів'ється біда. Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі, уже не ремствуй, позирай у глиб, у суще, що розпукнеться в грядуще і ружею заквітне коло шиб.

В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце,- В золотих переливах кучерів, У червоній сорочці навипуск, Що їхало на велосипеді, Обминаючи хмари на небі... І застиг він на роки й століття В золотому німому захопленні: - Дайте покататися, дядьку! А ні, то візьміть хоч на раму. Дядьку, хіба вам шкода?! Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником.

Біля церкви коло бані Спить Тичина в чемодані.

Як дитиною бувало упаду собі на лихо, то хоч в седце біль доходив Я собі вставала тихо, Що болить ? мене питали, Але я не признавалась, я була малою горда, Щоб не плакать Я сміялась, а тепер, коли для мене жартом злим кінчиться драма, і от от зірватись має, гостра злобна Епіграмма, безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, і забувши давню гордість, плачу Я, Щоб не сміятись.)

•_•

Вчився на лікаря тіла, а став лікарем душ. Новела ця вражає - а відтак очищує і лікує

аудіо книга супер , а такоє произведениє как Ромео і Джульєтта мне не зашло

😅

Повна дурня! І це мають читати вивчати наші діти! Відгуки Європи! Господи ! Не має слів...

Як дитиною бувало, упаду собі на лихо, то хоч в сердце біль доходив, Я собі вставала тихо, що болить ? мене питали, але Я не признавалась, Я була малою горда, щоб не плакать, Я сміялась, А тепер коли для мене, жартом злим кінчиться драмма, І от от зірватись має, гостра, злобна Епіграмма, безпощадній зброї сміху, Я боюся піддаватись, і забувши давню гордість, плачу Я, щоб не сміятись.

Спасли спасибо

Дякую за переказ!

в нас на укр літ , цей читач отримав би 8-9 ))))

дуже дякую в мене в школі як раз такі самі твори буду їх слухати на цьому каналі

Кому тоже єто по зарубежной литературы задали?)) зарубежная топчик!))) кстате у нас повторение, надо выбрать повесть и на уроке учительке рассказать почему эта повисть понравилась и пересказать её ( я точно не знаю за переказ может и не надо будет переказувать). и это будет основная оценка за весь семестр=}. я согласна с комментариями то што концовка грустная, но эта повисть нас учет не забывать про летних людей и помогать им выть самим им очень тежело и оденоко, а также ценить своих блиских. (Извеняюсь эсли не правыльно ставлю розделовыэ знаки или же неправильно пишу на русском)

Нафіга мені цей вірш потрібен, я краще б продовжувала у ліжку валятися

Тяжелоє произведение.

Дуже дякую ❤❤❤

❤

Дуже вам дякую за відео. Якби не чудова інтонація Ігора Скаржинця я б цей вірш вчив би дуже і дуже довго.

.

,ox pl

Гарний вірш

.

Фу який жахливий голос але вірш чудовий

❤❤❤

рано в ранци это когда?

Що в голові автора було коли він це писав..?