Дякую за цей підкаст! Я мама в декреті і зараз переживаю ті самі відчуття, що пережила Лариса. Було б дуже цікаво послухати про те, як суміщати роботу і виховання дитини, та як не відчувати провину за це.

Спочатку «мама, яка хоче більшого» заганяється під час декрету, а потім дитина підростає, і «мама, яка хоче більшого» починає заганяти дитину на предмет того, чому вона не найкраща в дитсадочку, в школі і т.д, порівнюючи свою дитину з іншими. 9? Чому не 10? 10? Чому не 11? 11? Чому не 12? 12? Це тобі авансом поставили? А потім виростає дитина, яка ніколи не виправдає очікування своєї мами, яка «хоче більшого». Як би не старалась. І ця дитина можливо народить ще одну дитину, і вся історія піде по колу. Хай живе психотерапія 🎉