А в моїй Україні зараз осінь,
Кленове листя опада з дерев.
Душа моя щосили просить:
«Вернись туди хоча б дощем…
Хай спогади душу огорнуть крильми,
І ранішні роси землю вкривають
В думках додому швидше лети,
Згадай, що досі тебе там чекають.
Згадай, ту щемливу осінню пору
Де листя кленове кружляє у вальсі,
Та першу у небі вечірню зорю,
І спів в унісон без дисонансів…
Вернися промінчиком теплим в вікно
І душу чиюсь зігрій від розлуки,
Бо вернишся ти туди всеодно
І обіймуть щиро стомлені руки…»
А в моїй Україні зараз осінь,
Не я вертаюся туди дощем,
Але щоразу молюся і прошу
Мирного неба з теплим вітерцем.
Автор: Іванна Андрейків