Ідея Олександрівна: історія заборони української мови

Ідея Олександрівна: історія заборони української мови | комік+історик

Рет қаралды 56,116

Күн бұрын

підтримати нас на патреоні:
/ komikistoryk
за надану локацію і допомогу в організації зйомки красно дякуємо Національному художньому музею України: namu.ua/
підтримати через monobank'у:
send.monobank.ua/jar/AJ7nnVZaVN
оформити спонсорство на ютубі:
/ @komikistoryk
підтримати нас кавовим донатом:
www.buymeacoffee.com/komikist...
якщо бажаєте підтримати криптою, валютним переводом, запропонувати інтеграцію або ще щось, пишіть на пошту:
felixredka@ukr.net
аудіоверсія на різних платформах:
anchor.fm/komikistoryk
інста Фелікса:
/ felix.redka
інста Євгена:
/ sumygard
телеграм-канал Євгена про історію:
t.me/sumygard
тікток проєкту:
/ komik_istoryk
комік Фелікс Редька + історичний мотиватор Євген Мурза легко та невимушено спілкуються про минуле в авторському подкасті "комік+історик".
в цьому випуску разом з філологинею Ідеєю Олександрівною обговорюємо історію заборони української мови. коли все почалося, чому досі продовжується і як ми можемо на це повпливати.
зручні таймкоди:
00:00 початок
01:42 перші заборони
05:30 витоки української
09:18 слобідській говір
15:46 витоки російської
18:33 навіщо забороняти мову?
22:23 як говорили козаки
28:24 Емський указ+Валуєвський циркуляр
31:02 літера ґ+гекання
35:47 шокання
39:47 розстріляне відродження
43:30 зміни в правописі
48:15 російський вплив сьогодні
#українськамова #подкаст #історіяукраїни

Пікірлер: 666

@komikistoryk 3 ай бұрын

підтримати проєкт: mssg.me/kplusi відео Ідеї про слобожанський діалект: kzfaq.info/get/bejne/Y7WnmrKDtdzFlas.html

@user-si1kc4fp6g 3 ай бұрын

Ідея Олександрівна - зірочка!!! Зірка!!! ⭐️ Обожнюю її канал, особливо випуски про діалекти. Дякую за класний випуск 👍🏽

@MrLeni89 3 ай бұрын

так, про діалекти круті випуски, особливо подобаються вставки з прикладами діалектів💥

@user-qy8oo3jo2s 3 ай бұрын

@@MrLeni89❤

@Sokyrnitcia 2 ай бұрын

Я родом з села що було буквальнов 30 км від Донецька. Малою я думала що ми там розмовляємо суржиком. Років у 12 мене відправили до санаторію підлікувати шлунок де я на кілька тижнів опинилася у російськомовному середовищі і змушена була перейти на російську. Потім мене приїхали забирати батькі і я досі памятаю свій шок як почула як вони між собою розмовляють - то був не суржик а чістісінька українська мова. У той момент я зрозуміла, що мало не забула рідну мову і ментально стала іншою людиною. Це було страшно втратити себе. Тому наступного літа у літньому таборі я принципово не переходила на російську і розмовляла так як звикла з дитинства. Мене тоді часто питали звідки я

@user-wx3zp6th2m 6 күн бұрын

Можете, будь ласка, написати так я ви розмоялєте? Навести якийсь приклад вашого говору.( розумію, що текстом не передесте письмовим все) але дуже цікаво.

@tamarasidlartchouk3138 3 ай бұрын

Мова -це зброя. Мово, моя ти єдина я зброє, ми не повинні загинуть обоє, може в руках невідомих братів , станеш ти кращим мечем для катів! Леся Українка

@Yuki_Lia 3 ай бұрын

Зняла рукавичку, поставлю вподобання. Гарно❤

@aristarhpugach271 3 ай бұрын

Ідея Олександрівна це топ... це мій краш.

@juliakalashnikova9839 3 ай бұрын

Цікаво і приємно було послухати спокійну бесіду гарних людей, дякую 👍👍👍

@user-pz2kt2zm7v 3 ай бұрын

Чернігівщина(одне із сіл міжріччя Десни і Дніпра) - киях(кукурузда), гурок(огірок), пучки(пальці), бусел(лелека), маністо(намисто), балсанка(бутилка), услон(стілець) , растаньки(прехрестя), откуля(звідки),сходци(сходи), лєса(драбина), лісапета(велосипед), ареля(гойдалка), капшук(якась торбинка) і багато багато інших))

@user-pz2kt2zm7v 3 ай бұрын

ще пестливі згадались - зорка, сонейко, ластавка

@OggyXXXL 3 ай бұрын

На київщині ближче до пирятина чув тільки гурок, ослон, пучки це пальці, а подушки пальців. Колись бабця казала що пучку собі відрубав, коли брат соирою чикнув кінчик пальця, мякі тканини

@Vasileking 3 ай бұрын

Капшук знаю завдяки українізатору Скайрима (Небокраю)

@user-wk9yu4yd7s 3 ай бұрын

На Волині теж кажуть гурки

@byljakis6701 3 ай бұрын

@@user-pz2kt2zm7v ось ці пестливі схожі на білоруські)) Тай взагалі на Чернігівщині чутно білорусько-українське єднання. Так мило😊

@user-vs3of7bb5x 3 ай бұрын

Людоньки, то було чисте задоволення ☺️Дякую вам за подкаст! Я родом з Луганщини, зараз живу в Тернополі. Ось вам трішки східного діалекту: Дриветня- пеньок, на якому рубають мʼясо Лижка- ганчірка для миття підлоги із старої спортивної кофти Гранчак- чарка Віхтик- ганчірка для миття посуду Ослінчик- маленька низька лавка Вутята- каченята Цеберка- відро Калідор- коридор Сахарь- цукор КрОвать- ліжко Ночви- цинкове корито Це все писала, не згадуючи, а якщо подумати, то на словничок може вистачити😉

@allagrigoryeva8221 3 ай бұрын

Моя бабуся живе біля Переяслав Хмельницького, (що 60 км від Києва) каже так само: калідор, ослінчик, гранчак, ночви. Тому можна сказати, що всі ці роки наш штучно віддаляли.

@Vasileking 3 ай бұрын

Знаю про слово Цкбро завдяки українізатору Скайрима (Небокраю))

@nastianevzgliad6849 3 ай бұрын

Київська область - чула гранчак, ослінчик, віхтик, ночви.

@Lucky_Suprunets 2 ай бұрын

Цікаво, що всі ці слова використовують і на слобожанщині теж.

@user-vj6os8co9y 2 ай бұрын

Ослінчик і вігтик - також Чернігівщина😊

@tygrolov 3 ай бұрын

Дякую за відео. Я родом з Миколаївщини, з нині вже Первомайського району. І слово, яке мені дуже подобається - це "ондо". Коли запитують, де щось знаходиться, то, якщо воно поруч, то кажеш "осьо" замість "ось", а якщо воно далеко, то "ондо".

@nataliiavoloshyn1149 3 ай бұрын

У нас в Франківську теж кажуть осьо )

@smartkids450 3 ай бұрын

Тутечки, ондечки (Сумщина)

@elena_sol 3 ай бұрын

бабуся родом з Полтавщини говорила "ось-ось-о", "он-он-о", мене це дуже тішило 😊

@dmytrodanilov9334 3 ай бұрын

@@elena_sol он-до

@IlliaSosyniuk 3 ай бұрын

Теж Миколаївщина (Веселинівськи район): коли щось близько, то крім "осьо" ще є "озьдо"/"осьдо". (вживається 50/50 з "осьо") :)

@Vitalii_Golub 3 ай бұрын

О, пані Ідея! Це завжди цікаво)

@user-rr8vn1uo1x 3 ай бұрын

Уррраа! Ідея Олександрівна! ❤❤

@user-cd5lk5zt8h 3 ай бұрын

👍👏👍👏👍👏🎉🎉🎉🇺🇦✌️🇺🇦✌️🇺🇦✌️

@user-ne7ce9vs3n 3 ай бұрын

Ого! Три суперблогери - в одному флаконі!!! Слухаю... Кайфую... Вчу мову рідну... Порівнюю з котелевською (смт Котельва, Полтавщина) та валківською (місто Валки, Харківщина) говірками, якими користуюся в побуті...

@hentasriuk9534 3 ай бұрын

Ого, Ідея Олександрівна! Яка вона класна. Дякую що запросили!

@mara_grodche3996 3 ай бұрын

У нас на Кропивниччині помітила любов до м'якої л. Лямпа, балькон, калідор, жельотка. ще є особливфсть: отто, отамого, отамо, тамо, осього, осьо сюди, осьотамого, осьотамо, осьотамого, ототамогосього, тутамо, тутамогосьо, і інші похідні направлень використовуються тільки в нас у регіоні))))

@byljakis6701 3 ай бұрын

🥰

@romanoliakh 2 ай бұрын

Виходить Ектор Хіменес Браво ваш земляк. На балькон😂

@user-yv9qe2cx1x 3 ай бұрын

Моя улюблена вчителька української! )

@andriiiiiiii 3 ай бұрын

один з кращих випусків! гостя дуже цікава, підписався) дякую

@ihorhartmann_XIII 3 ай бұрын

Я сам з Хмельницького, але часто їздив літом в село на Вінниччині з бабусею, і там і там подільський діалект. У нас в селі кажуть "кажут"🥰☺, а не "кажуть". Мій друг прямо каже, шо в нього в сім'ї всі клали х*й на м'який знак 😇і кажут "сидит", "садят", "тягнут" і т.д. В приниципі, багато людей клали і на пом'якшення приголосних перед "і" - наприклад, моя бабуся каже "біл'і яблука" з твердим "л", "н'іж" з твердим "н", "ст'іл". Дуже часто в кінці слів використовуют звук, який є чимось середнім між "в" та "у", як білоруська "ў". І виходит речення не "Я маю в садку 5 сортів яблук", а "Я маю в садку 5 сорт'іў яблук" Є дуже крута фраза "на а шо ж", "на а як же" в значенні "авжеж", "а як же", обожнюю її🥰 Є ще моє улюблене слово "т'ій"❤, теж з твердим "т", яке має декілька функцій: 1. підкреслення експресії, наприклад "т'ій як це так?", "т'ій нашо?", "т'ій чого?" в значенні "як це так?", "нашо?" і "чого?" 2. перед кожним елементом переліку, приклад в п3 3. в кінці речення з висхідною інтонацією, по суті заміть крапки. Приклад для п.2 та 3: "т'ій взяў, помиў н'іж, ті'й поклаў його на ст'іл т'ій"🤗

@user-hm6ew6si5y 3 ай бұрын

Прекрасне доповнення до випуску Ідеї Олександрівни про подільський діалект.

@user-qb3js2xd6i 2 ай бұрын

Дуже дякую за Ваш детальний коментар - як на бАтьківщину гайнула 🥰

@alinakitsune Ай бұрын

В нас на Полтавщині теж кажут без м'якого знака Зустрілися в селі з далекими родичкою, то вона казала "ну, пишіт, звоніт" 🥰

@user-jf1ug5fi8r 12 күн бұрын

Дякую за цікаве доповнення❤

@Rentedalien28 3 ай бұрын

Щодо особливих діалектизмів Черкащини)) В нас є купа унікальних слів, які в цілому відносять до Наддніпрянського говору. Менше з тим, ось декілька зразків саме з мого села, що на Черкащині. 1. Вхляти => втомитися, наприклад: "Ото я вхляв за сьогодні, треба відпочити" 2. Пуцувати => означає робити щось швидко, намриклад: "Пуцуймося, бо запізнимось" 3. Дертися => означає голосно кричати, наприклад: "То наш півень, дереться у хліві" 4. Зелепухи => недозрілі фрукти 5. Вхідчини => Новосілля 6. Вирядини => Проводи 7. Човгати => означає ходити, але, не піднімаючи ноги 8. Дати чапалаху => означає легко вдарити по потилиці)) 9. Співати скиглика => Сумувати, журитися. Від бабусф таке чув😅 10. Зайвощі => себто, як узагальнене слово для зайвих речей. Приклад: "То все зайвощі, ролі не грають". Здебільшого ці слова використовували літні люди, але з дитинства пам'ятаю, як цікаво було приїздити в село, щоб просто перейти на місцевий сленг😅, бо в містах його не те, що не розуміли, про нього жоден й гадки не мав.

@aedfindliath5147 3 ай бұрын

А слово "никати" казали? У значенні тинятися, нишпорити. Наприклад, никає по хаті.

@Rentedalien28 3 ай бұрын

@@aedfindliath5147 Ні) Зазвичай використовували слово "тинятися", але "никатись", мені здається більше за значенням схоже до "переховуватись", ні?

@Nina-wz4yh 3 ай бұрын

Клас)) Вхідчини, вирядини, зайвощі - так автентично звучить)) І дуже логічно) Човгати - на Херсонщині також дуже популярне слово... На жаль, поки не дуже можу згадати які такі цікаві словечка використовував мій дідусь, окрім слова "сахарь" і "сині"(баклажани)...

@user-bn9zl5jz5g 3 ай бұрын

Я в Сумах багато чула і вхідчини (це класика, здається, як на мене), і вхляв (частіше охляв))) іншого ні😊

@poronuyk1 3 ай бұрын

Я зі Львова, таких слів не чув, за винятком слова «пуцувати», що тут має значення натирати щось до блиску, наприклад: Напуцовані мешти - це гарно вичищене взуття

@user-dy6vv3vz8v 3 ай бұрын

Обожнюю її канал! Щиро дякую за інтерв'ю!

@setmorgan4908 3 ай бұрын

❤ вдячна за черговий цікавий і корисний випуск. Слова з мого краю: «калабАня» - калюжа, «вихОдок» - туалет, «фист» - сильно, дуже, «фист файний» - дуже гарний, «ґанделик» - магазин з всякою всячиною, «шкіритися» - сміятися ( «чо сі шкіриш ?»- ти чого смієшся ? - десь в негативному значенні), і т.д.

@alinakostyuchenko4055 3 ай бұрын

А з вашого краю - це звідки саме?

@nanananananananananan 3 ай бұрын

@@alinakostyuchenko4055скоріше за все це прикарпаття❤

@Rentedalien28 3 ай бұрын

Цікаво, в нас на калюжу казали - Ковбань)

@tamarasidlartchouk3138 3 ай бұрын

Звучить як Галичина, можливо Прикарпаття😊

@tamarasidlartchouk3138 3 ай бұрын

Ще калюжа якщо велика, казали - баюра 😁

@artbringsjoytothesoul 3 ай бұрын

Коментар на підтримку вашого каналу, дякую за працю 🇺🇦 Слава Україні 🇺🇦

@LudmylaMolchenko 3 ай бұрын

Ваші розмови хоч до рани прикладай,заживляють❤️ Я з Волині , на перетині польсько-білоруського кордонів.Слова обрУс(те,чим гострять косу ,ножі)клУня(осн.приміщ.в хліві),п'Єтро (горище,де складали сіно),кварта(кружка),дрочити(займати, знущатись над кимось),аво(тут)-одні із перлів)Та в часи студентства соромилась цього,бо вішали клеймо"нє із Кієва,сєло".Дякую Вам за знання ❣️

@did_na_pati 3 ай бұрын

Найкращі) Жабутиння,жабуриння-водорослі

@Viktoria-vy2ct 3 ай бұрын

Вінниччина❤ ниньки(сьогодні), слідуючий(наступний), вельон (фата нареченої ), ярмарка(базар чи ринок), бардаш(сокира), кульчики(сережки), бараболя(картопля), патку мій(боже мій), губи(гриби), їден(один), обійсця(подвірʼя), когут(півень)

@zoyaturanskaya4967 3 ай бұрын

Пательня або жаровня, хлів, ходи сюди

@klio05 2 ай бұрын

Слоїк(банка)

@user-jj8bz8js3r 2 ай бұрын

Балія (тазік), ходю, сидю, бараболяники, чара, цибати)))

@user-nk9wt8ir2i 3 ай бұрын

О, я вгадала!!! Ідея Олександрівна крута

@user-wg6fz3qp2u 3 ай бұрын

Молодь у нас неперевершена. Щиро дякую вам за працю, продовжуйте й надалі розповідати про нашу історію та культуру. Завжди дивлюсь Ідею Олександрівну та її канал.

@felixredka 3 ай бұрын

ледве втримався, щоб не спитати, скільки ще…ну ви поняли)

@antonpodkur3520 3 ай бұрын

Приємно бачити таку експертність в таких молодих людей

@user-kk2qt7gb8b 3 ай бұрын

Завдяки вам згадав що в мене бабуся казала обрусок на скатертину. )) дякую за відео

@AndriyPavlenko-ne1nh 3 ай бұрын

Коментар на підтримку інтересного українського каналу.Успіхів ВАМ.

@user-vx5te9ts9e 3 ай бұрын

Обожнюю шокати,прикольне слово намурмосилася(похмура).Бабуся так казала з Херсона)

@beldash-fe9ni 3 ай бұрын

Дуже круто і неочікувано, що ви запросили Ідею Олександрівну! Підписана на її канал років 3, якщо не більше, дуже цікаві, натхненні, інформативні відео. Це мабуть один з перших каналів, з яких почалась моя подорож в світ українського ютубу.

@tamarasidlartchouk3138 3 ай бұрын

Good choice! Надзвичайно рада бачити цю чудову гостю на вашому каналі!!!🌹🌹🌸👍👍👍🔥🔥❤️❤️

@orestfedusio8004 3 ай бұрын

Я закерзонець з околиць міста Перемишл, у нас багато діалектних слів на приклад лодівка замість холодильника або часто вживаєм слово гадати замість слова говорити. Запишіть панове колись підкаст про закерзоння. Поздоровлаю із надсяння, Слава Україні

@Enei177 3 ай бұрын

В Маріуполі малі абрикоси називають Жарделі , в інших містах ці абрикоси називають дичкою

@aedfindliath5147 3 ай бұрын

Ще дичкою називають дикоростучі коноплі.

@OggyXXXL 3 ай бұрын

Знаю про дрібні груші, розміром з вишню, то дичка

@user-wc5ef9vc7w 3 ай бұрын

@@OggyXXXL У Бердянську так само малі абрикоси називають дичкою.

@byljakis6701 3 ай бұрын

А у нас на Франківщині дичка це всі плодові дерева, які самі собі виросли, тобто їх спеціально ніхто не садив (ну і плоди в них зазвичай маленькі)

@user-qs1id6qv5e 2 ай бұрын

У нас на Луганщині абрикоси іноді жардьолами називають. А шовковицю - тютіною

@olhaskochynska3143 3 ай бұрын

Дякую за чудовий випуск! Унікальні слова з півночі Сумщини, Сіверська говірка: льогати - це зважити щось легке, здебільшого руками. Коли тобі кажуть треба «зважить» ти одразу розумієш, що треба шукати ваги, бо це щось важке. Коли кажуть «польогай» - зрозуміло, що треба взяти це в руки, щось легеньке) Також «котєлка» - це головка соняшника, їстівна частина з насінням. Кіяхи - їстівна частина кукурудзи

@virakalitsun8010 3 ай бұрын

Кіяхи, і в нас так говорять на Львівщині.

@viktortrubaiev 3 ай бұрын

Я з півдня Сумщини і не знав жодного з цих слів

@Kateryna7v3s 3 ай бұрын

Теж північ Сумщини, на межі з Чернівською областю: Ловкий/ловко - чудовий/чудово, файний/файно. Литра - драбина, але то тільки старі люди вживали вже. Бедовий - енергійний, активний. Тремпель (саме через Е, а не Є) - вішак для одягу. Вішалка - це де повісити одяг: або гачки на стіні, або окремо стояча, або трубка для вітання одягу в шафі. Гурки, памадори - огірки, помідори. Памадори казали більш старші люди. СнОвать - вʼяло тинятися ПУчки - подушечки пальців

@syvyj_pan 3 ай бұрын

Неочікуваний гість❤️‍🔥 Дякуємо за гумористично-історично-розважальний контент) І нехай словом буде «Лабсордак» - так на Донеччині ми називаємо верхній одяг)

@user-zr8ns7si3o 3 ай бұрын

Хлопці,це була геніальна Ідея)

@user-cj3cw5vz9e 3 ай бұрын

Дякую за випуск. Отримала чисту насолоду від вашої розмови.

@mrbabluep 3 ай бұрын

Крута камізелька в Ідеї!

@user-hr3iq1sw5t 3 ай бұрын

Дуже вдячна за корисну розмову... намагаюсь збагачувати власну мову словами Франка,Костенко... Чекаємо! (Крим)

@sergeygryb3653 2 ай бұрын

Дякую за цікаву гостю!!! Діалекти -це багатство мови!!!

@kasian666 3 ай бұрын

Херсонщина. В дитинстві батьки, коли лаялися або ще що, то говорили "ти шо - русского язика ни понімаєш???" або "я тобі русским язиком сказала - ...". В мене ще тоді в голові, памʼятаю, було типу "якого ще н*хуй русского язика, ми ж на укрАінскому балакаємо", але, з причини контексту конфлікту, не говорив того в голос. Бо так було прийнято говорити. І говорили так всі. І цей, або інший, абсурд мене завжди бісив. Бо то все якась неприродна річ. Навʼязана.

@user-qg6xh7fe2o 3 ай бұрын

Дуже люблю відео від Олександрівни.Інколи слухаю просто заради задоволення.Всі українські діалекти.

@Rentedalien28 3 ай бұрын

Ну тут одразу ж вподобайка❤

@user-bn9zl5jz5g 3 ай бұрын

Дякую за Ідею Олександрівну❤

@zackmudak367 3 ай бұрын

Я з Донеччини, прям шахтарське-шахтарське містечно Добропілля, наче як не Приазов'я і навіть не Слобожанщина, тупо епіцентр радянського плавильного котла, нічого окрім літературної мови не знаю. Розкажіть мені про мої діалекти 😭 Ґуґлив, їй богу ну максимум якіст два-три слова знайти можу, і то класичні Трємпєлі та Тормозки

@OggyXXXL 3 ай бұрын

Та у шахтарів то взагалі шикарний сленг, правда дуже русифікований, але ж оті коногони, чемодани, пайка, мачмала, рештак, табулька, рештак, шморгалка, чирва..

@TheYarishka16 Ай бұрын

привіт з добропілля! стулКа - перше, що згадалось. ну і ще «йдемо на ставок» кажуть про будь-яку водойму,навіть якщо це річка/озеро😅

@6789Oleh 3 ай бұрын

Пригребиця - надбудова над льохом. Цеберка- відро. Харківщіна🎉

@igornedashkivskyi1472 3 ай бұрын

Балакати всім обов'язково!

@MoraceaeFicus 3 ай бұрын

За Ідею і мову Б'ю зразу в брову

@Maidan2025 3 ай бұрын

За Ідею й Мову б'ю одразу в Брову❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤

@Maidan2025 3 ай бұрын

Переможе та мова, яка має глибші історичні корені, тобто всім притомним людям і так зрозуміло, що це--- Українська Мова!!❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤,

@Enei177 3 ай бұрын

Існує застосунок з діалектами України, назмвається Soloviy

@ah4448 3 ай бұрын

Дякую, що запрошуєте таких прекрасних людей з нового українського ютубу! 🥰

@igorsolodovnik7451 3 ай бұрын

Я все життя вожу з собою Україною та світом наші слобожанські «звідкіля» та «звідсіля». Принаймні, вірю, що це слобожанське, бо більше ніде не чув. Дякую за черговий цікавий випуск! Слава Україні!

@renatarossokha3119 2 ай бұрын

Я з Полтавщини , звідкіля дуже часто вживаю)

@user-wx3zp6th2m 6 күн бұрын

Я інколи вживаю ці ваші слова, хоча з протилежного боку України фактично від вас.

@user-mo9jc2kl9f 3 ай бұрын

Круто! Продовжуйте! Надзвичайно цікаво!❤ Ще додам з діалектного (Тернопільщина) спіжарка-свого роду комора де зберігають муку, цукор, крупи тощо; митка, стирка, шматка, онуча ( вонучка)-шматок тканини для миття посуду, підлоги чи витирання порохів; ґорсик (ґорсет)-камізелька, безрукавка. Колись казали " дай писка"-😊 це поверни лице я тебе поцілую

@larisashpak4696 3 ай бұрын

А мій тато мотав онучі на ноги замість носків, як мав взувати резинові чоботи, бо носки, казав, сповзають. А ви ними посуд миєте 😊

@user-mo9jc2kl9f 3 ай бұрын

@@larisashpak4696 мій тато теж мотав онучі, а вонучкою мили підлогу, а стиркою чи миткою- посуд😉

@olgadragoy5421 3 ай бұрын

Ідея Олекснадрівна - сама чарівність) Дякую, було дуже затишно, цікаво та незайвим згадати знову, що мова має значення. Дуже раджу книгу Євгенії Кузнецової "Мова-меч", роботу авторка проробила дуже ґрунтовну, читаєш і просто волосся дибки, що більшовики коїли не тільки з українською, але і з рештою мов в республіках ссср.

@user-dr2ou6mn1z 3 ай бұрын

Слухаю Ідею👍слухаю К/І👍проте ВАША колоборація - це Вау💪

@vyrezayem_rusnyu 3 ай бұрын

Дякую за Ідею Олександрівну! Дуже її люблю

@jarax6336 3 ай бұрын

Ідея❤ Хлопці, дякую за неї

@napoleonborntoparty5437 3 ай бұрын

з гарною дівчиною навіть історик вмикає коміка))

@serhiikushnir1661 3 ай бұрын

Лайк за Ідею Олександрівну❤

@kate_marsoon9671 3 ай бұрын

Я із Сум і звичним було слово що звучить "як падашва" (підошва). Мій хлопець з Вінниці завжди сміявся коли чув це, але й подруга з Сум так само його вимовляє. Чекаю на сердечко від каналу якщо Феліксу і Євгену воно теж близьке :)

@Eugene_eugene. 3 ай бұрын

Дякую за відео,ваш канал - просто супер. З приводу Швейцарії то я вважаю,що Швейцарія це держава,а не нація і народ(етнос). Етнос це мовно-культурна,а в деяких випадках і біологічна, сукупність людей. Нація це політична мовно-культурна спільнота. І тому, я вважаю,нема ніякої британської нації, є англійці які захопили і досі силою утримують валлійців,шотландців,ірландців. Те саме США, нема ніякої сшаанської нації є англійці які приїхали в Америку захопили індіанців та інші корінні народи Америки і їх землі,знищили їхні мови і нав'язали свою англійську.

@viktortrubaiev 3 ай бұрын

Там не тільки англійці. Там було декілька хвиль міграції шотландців, ірландців, італійців та німців, якщо не вдаватися в подробиці

@alexg2430 3 ай бұрын

Нагадаю Вам промову Лінкольна,стосовно нація чи Американці:''80 років тому наші прабатьки породили на цьому материку нову націю, зачату під знаком свободи і присвячену принципам, що всі люди створені рівними». Юридично Вони затвердили це в своїх документах та фізично( військовою зброєю) відстояли це,щоб не виникало питання в політичному світі чи нація Американці чи просто іммігранти, чи може її теж створив ленін

@Eugene_eugene. 3 ай бұрын

@@alexg2430 маячня це. Не існує сшаанської нації,це звичайні англійці які приїхали,захопили корінні народи Америки і їх землі і нав'язали їм англійську. А корінні народи максимум отримали резервації.

@alexg2430 3 ай бұрын

@@Eugene_eugene. я написав що існує не існує це розмови а юридично ,записали що Американці -це нація, та фізично за допомогою зброї відстояли це.А чи є чи ни є тіки розмови що дозволені в спільнотах не прив'язані до політичного світу правил.Там все записано що є і підкріплено зброєю

@Eugene_eugene. 3 ай бұрын

@@alexg2430 юридично США називаються нацією,але по факту США не є нацією. США є імперією. Будьмо чесними,той світопорядок який був укладений переможцями у другій світовій вже по-трохи перестає працювати,а з часом він взагалі працювати не буде. На мою думку,це все тому,що той світопорядок,базувався не на принципах націоналізму,а швидше на принципах глобалізму і імперіалізму,а також в певній мірі на принципах космополітизму. Новий світовий порядок,має базуватися на принципах націоналізму і глокалізації( тільки не плутайте з глобалізацією) де в основі має лежати нація(тобто мовно-культурна політична спільнота певної держави або автономії). В майбутньому планета має і буде складатися з націоналістичних держав,хоча б на Європейсько-Американському континенті,а інші континенти вже потім теж стануть націоналістичними,але спершу це має бути європейсько-американський контенент. Імперські держави відійдуть у минуле.Не плутайте націоналістичну державу,з національною,при національній державі в основі лежить певнений народ(тобто етнос, як мовно-культурна,а в деяких випадках і біологічна сукупність людей),а при націоналістичній державі в основі лежить нація,в якій є люди різних етносів.Ось які саме принципи мають бути в новому світовому порядку: 1)Етнічне і національне самовизначення.Кожний народ(етнос) має право на етнічне самовизначення.Етнічне самовизначення найбільше стосується права народу на створення власної держави або автономії,тобто права народу стати нацією. Національне самовизначення найбільше стосується права виходу нації зі складу певної держави. 2) Несуперечність.Законодавство будь-якої демократичної держави не повинно суперечити етнічному і національному самовизначенню корінних народів і націй. Наприклад,корінний народ має право стати нацією на своїй історичній території згідно із законодавством держави в якій він знвходиться. Законодавство демократичної держави не повинно суперечити етнічному самовизначенню. Нація має право вийти зі складу держави зі своєю територією згідно із законами держави в якій вона знаходиться. 3) Чіткість. Всі терміни і порядок дій мають бути чітко визначенні. Наприклад,корінним народом є той народ який сформувався на певній території або перший заселив територію. Сформованим на певній території є той народ який утворився конкретно на цій територій і проживає на цій території мінімум 100 років і не був цих сто років окупантом при цьому. Також будь-яка національна меншина яка живе в певній державі,території не в статусі окупанта більше ніж 300 років і не має жодної власної держави має право вважатися корінним народом. Національною меншиною є юридичний статус того народу який не є корінним народом певної держави,але проживає в цій державі і має право на фінансування державою щодо захисту,вивчення і розвитку своєї мови. 4) Самостійність. Кожна держава має право самостійно вирішувати кому давати статус національної меншини. 5) Міжнародного право. Тобто етнічне і національне самовизначення повинно бути передбачене,здійснюване і визнане в рамках міжнародного права. Міжнародне право не повинно суперечити етнічному і національному самовизначенню. 6) Є колективна громадянська і національна відповідальність і родова безвідповідальність. Тобто кожна людина несе пряму чи опосередковану відповідальність за дії держави громадянином якої вона є,а також за дії нації частиною якої вона є( в межах держави в якій ця нація знаходилася),незалежно від її позиції. Жодна людина не несе відповідальність за дії своїх біологічних,етнічних предків якщо вона не підпримує їхні дії. 7) Міграція і неізольованість. Тобто Жодна демократична держава не повинна проводити політику ізоляції(наприклад,закриття кордонів,крім екстрених ситуацій,а також закриття іноземних медій та інші дії ізолятивного характеру). Кожна демократична держава повинна бути відкрита для усіх бажаючих,зі всього світу,але кожний бажаючий стати частиною певної нації і держави повинен дати письмову,юридично оформлену клятву на вірність цій нації і державі. Також,на мою думку,має бути єдина міжнаціональна мова,яке кожна держава зобов'язується вивчати,тому що треба комунікувати з іноземцями,ізоляціанізм має відійти у минуле

@IHORSUKHNO 3 ай бұрын

Пристойна компанія. А про те що Ідея Олександрівна чарівна, годі й говорити ❤️

@viacheslavukraina 3 ай бұрын

С самого початку у захваті від випусків відео про мову на You Tube каналі Ідеї Олександрівни💐✨. Дякую за таку титанічну роботу.

@annalypunova247 3 ай бұрын

Гурки. Так казала моя прабабуся зі Слобожанщини, яка народилася 1911 року. Я коли вийшла заміж і переїхала до Латвії, то знання української допомогло мені швидко вивчити латвійську. Хоча складність була в тому, що вчили через російську, а я тих "существительних" та "глаголов" не знала. В латвійській є gurķi. І це так мені полегшувало вивчення нової для мене мови. Хочу нагадати, як виглядає князівство Руське Литовське та Жемантійське. Щоб зрозуміти, що в України з країнами Балтії багато спільної історії.

@user-xh1so5gl1u 2 ай бұрын

На Київщині теж так говорять, лівобережжя.. Гурки на огірки..

@BogdanAhafonov. 3 ай бұрын

З дитинства пам'ятаю, що бабусю всі звали Хівроня , а на могилі написали Фівронья . Південна бесарабія

@sditanovan 3 ай бұрын

Ідея Олександрівна чудова! Вітання Мальвочці! Дякую за прекрасний випуск!

@user-zr8ns7si3o 3 ай бұрын

Суперржачні жарти за «дві,три…австрійські генштаби»)))

@Jerrysmith51 3 ай бұрын

Дякую, що нарешті запросили сестру Фелікса, має високий рівень ерудиції, слухати доволі цікаво.

@komikistoryk 3 ай бұрын

хахах!)

@artemfast1173 3 ай бұрын

Дякую, за цікавий випуск. Київська область, місто Фастів(колись звалось Хвастів). Декілька слів: 1) «мʼячка», картопляне пюре, напевно через кухонний інвентар, що зветься «мʼяло». 2)Рядюшка - ковдра на яку сідають на пікніку ( певно пішло від слова рядно). 3)Кварта- залізна чашка для води. 4)Чапіки- теплі товсті панчохи для калоші.

@OggyXXXL 3 ай бұрын

Бабця казала чуні, на калоші

@Lubart101 2 ай бұрын

Вподобайка автору за гостю! За матеріал!

@user-mh5ix8ok4f 3 ай бұрын

Люблю усіх вас трьох❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤ Горджусь безмежно❤

@arta1014 3 ай бұрын

Слово "дОсточка" (дощечка на якій ріжуть хліб, ковбасу) - це з умовного регіону Дніпро - Північ Донецької області.

@blackblanc932 3 ай бұрын

На Кубанщині так само

@user-iq6lg4cy2r 3 ай бұрын

Я пам'ятаю слово з харківщини, батьківщини мого батька - кушпилА, себто стовб пилу, пилюка

@tineham 3 ай бұрын

Дякую за Ідею Олександрівну, дуже класна дівчина. Люблю її слухати

@user-fc3qt5qi5o 3 ай бұрын

У нас на північній Кіровоградщині (край Холодноярщини) кажуть ще одне слово із Г - грондзяти, що означає щось робити невміло і повільно.

@user-mb6pn7eq2t 2 ай бұрын

Я з дитинства пам'ятаю, що дитячі книжечки українською "чомусь" були виготовлені з сірого дешевого паперу, а російськомовні були на білому папері, навіть такому гладенькому із дуже яскравими картинками. І я не могла зрозуміти, чому про Машу і мєдвєдя мені читають з красивої книжечки, а про Івасика з сірої книжечки.

@lili_anna 2 ай бұрын

Дякую, цікава бесіда, чудова Ідея❤. Україна в безпеці з таким поколінням як ви 🇺🇦

@nataliiaolio 3 ай бұрын

Ідея Олександра - це топчик Дякую за випуск 👍

@Yakovchuk_Alek 3 ай бұрын

Іще одне. Років з 50 тому, ще учнями нес водили у міську Одеську бібліотеку на екскурсію. Там нам показували постанову царського градоначальника Одеси, здається Новосельського. Окрім іншого в ній йшлося про покарання батогами за вживання "малорусского наречия" в громадських місцях. Тобто всюди окрім своєї оселі. Стосовно інших мов, юдейської, грецької, болгарської і таких інших, утисків не було.

@user-vz4tp7ob5z 3 ай бұрын

Моя бабуся (на Сумщині) говорила "башлик" - капюшон, "сіни" - коридор

@aedfindliath5147 3 ай бұрын

Сіни це в принципі загальноукраїнська назва однієї з частин хати. Про башлик чув, але не в своєму регіоні, цікаво.

@byljakis6701 3 ай бұрын

В моєї бабусі так само сіни це частина коридору,яка одразу при вході в дім (Франківщина)

@JERRY_HEIL 13 күн бұрын

❤️‍🔥 обожнюю

@annaalimova2397 3 ай бұрын

Відповідь на питання, чому мова така важлива - це тому, що за мовою дуже легко стає ідентифікувати здобутки )) Якщо всі наукові статті в імперії написані мовою "малої народності", інженерні креслення нею ж, як насаджувати міф про "старшого брата?"

@user-bb5om6mc9i 3 ай бұрын

Щиро дякую за цей випуск! Після перегляду враження, як після душевної розмови з друзями на кухні) Деякі слова з Уманщини, які ви могли б не чути: пагністя - нігті, лиґати - ковтати

@alinakostyuchenko4055 3 ай бұрын

Дякую за випуск! Мій тато з півночі Житомирщини, мене завжди дивувала їхня говірка. Наприклад «вєрєбєй» - горобець. «Вʼєхтик» - ганчірка. «Копаница» - ні, це не лопата :) це сапка!

@user-wx3zp6th2m 6 күн бұрын

Дуже цікаво.

@nataliiavoloshyn1149 3 ай бұрын

Мій дідусь з Бойківщини казав «времʼя». Його сімʼю депортували на Галичину по операції Вісла. Я думала завжди, що він за совка нахапався русизмів. Тільки два роки тому дізналась, що це в тому регіоні збереглось зі староукраїнської мови).

@user-wx3zp6th2m 6 күн бұрын

Дякую за Ідею Олександрівну.

@andmal8 3 ай бұрын

Дуже цікаво. Дякую!

@siemprefeliz1421 3 ай бұрын

Дякую вам неймовіні, хороші, розумні, чарівні, милі, чудові, самодостатні і свідомі люди! Комент в підтримку 💙💛

@user-so2rl7cm9b 3 ай бұрын

Ще хочеться хлопці візуалізації у ваших розповідях і розповідях ваших гостей. Тобто, як би це цинічно не звучало, але Розтріляне Відродження, скільки розстріляли зі скількох таких-то або таких-то... Ця інформація впивається в мозок молодому поколінню, красивий монотонний голос - ні. Розумію що це не легко зробити, але в якості пропозиції на майбутнє. Дякую за все земляки...

@user-vb7vp2fb5u 3 ай бұрын

Борщ на німецькій bor-sch-tsch😂

@palkakopalka2340 3 ай бұрын

Дякую за вашу роботу, як завжди прекрасно. Окрема подяка за Ідею 😊

@serhiikh8823 3 ай бұрын

Чудовий випуск вийшов 👍

@Varador2013 3 ай бұрын

Ідея Олександрівна - дякую вам - ваші ролики про Говірки - це просто бімба)

@andreyzhbanov2429 Ай бұрын

Дякую за чудову, цікаву та повчальну розмову про витоки, історію, гноблення та мотивацію до вивчення та продвигу української та українського. Починаємо розбиратись у своєму рідному болоті та ґаздувати на власних національних традиціях.