Чи можливо вижити в Дюні? Якими мають бути піщані черв'яки та планета Арракіс?

  Рет қаралды 19,072

ScienceUA

ScienceUA

Күн бұрын

Донейт на ЗСУ: savelife.in.ua/DONATE/
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
/ @scienceuaofficial
Telegram ScienceUA: t.me/scienceuaofficial
Instagram: / pashapalinichak
TikTok: / scienceua
Facebook: / ppalinichak
Допомогти розвитку каналу: 5168745022307687
Buymeacoffee: www.buymeacoffee.com/scienceua
Джерела:
Climatearchive | Dune - climatearchive.org/dune.html
Variation in the cranial osteology of the amphisbaenian genus Zygaspis based on high-resolution x-ray computed tomography - anatomypubs.onlinelibrary.wil...
Dune: we simulated the desert planet of Arrakis to see if humans could survive there - theconversation.com/dune-we-s...
Таймкоди:
00:00 - Вступ
00:48 - Побудова Арракісу
03 22 - Проблеми життя на планеті
05:26 - Про піщаних черв'яків
08:36 - Висновок

Пікірлер: 128
@Roland_Volpahart
@Roland_Volpahart 2 ай бұрын
Цікаве відео, але є кілька моментів. Піщаний черв є кремнієвою формою життя, тому дуже мало відомо які біохімічні та фізичні процеси відбуваються в середині нього , та як вони впливають на навколишнє середовище планети . Згідно книги черв продукує кисень , харчується фільтруючи пісок , доросла особина смертельно боїться води , а от піщана форель навпаки любить вологу. Виходячи з цього як на мене не варто проводити паралелі між існуючими на землі формами життя та піщаним червом , навряд чи вони мають спільне походження. Також все це варто враховувати при моделюванні планети та шукати пояснення чому опис Аракісу в романі не співпадає з моделлю . Ось така моя думка .
@user-dx5fq7yx8f
@user-dx5fq7yx8f 2 ай бұрын
Не можу не погодитися. В книзі сказано що саме черв'яки виробляють кисень і буквально випльовують з себе кисень. І якщо я правильно пам'ятаю їх форма зумовлена наступною стадією життя піщаної форелі. Піщана форель поглинає воду - води немає вона стає червяком - вода повертається черв'як стає фореллю. Це замкнутий цикл життя на аракісв. І як ти правильно підмітив вони є частиною екосистеми. Бо коли в 3 книзі почалося тераформування черв'яки почали гинути
@cynic3859
@cynic3859 2 ай бұрын
Всі ці роздуми буквально розсипаються піском. ...бо окислені форми кремнію є твердими речовинами, що принципово унеможливлює їх повернення в життєвий цикл.
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
біохімічні процеси там такі ж самі, як і на Землі, бо хімічні елементи такі ж самі) тобто "їхній" кисень такий же сильний окисник, як і "наш" 😅 і щоб його від чогось відділити, потрібно затратити енергію) значить її потрібно спочатку десь взяти) 🤷 а так як ККД в біологічних форм дуже низьке, то енергії треба в рази більше) коротше: ці хробаки - як світлові мечі, їхні властивості не пояснюються наукою) вони були придумані просто "для краси" 🤭
@Girnyak73
@Girnyak73 2 ай бұрын
@@master_sergik Мій бог - шаїхулуд (хі-хі-хі). Чи думав Френк Герберт про обмін речовин у піщаних червів? Гадаю, що ні. Проте сам світ він вигадав талановито. "Нескладно придумати зелене сонце. Складно вигадати світ, у якому воно буде природним."
@lanas2934
@lanas2934 2 ай бұрын
А я не памятаю, щоб в книзі було написано про перетворення червяків назад у форель, я зрозуміла, що просто нові форелі не стають червяками.
@oleksiikhilkevych9160
@oleksiikhilkevych9160 2 ай бұрын
Як було описано в книзі, піщаний черв'як це не карбонова а силікатна форма життя. Там нема кісток, це по суті живий камінь. Йому без різниці яка там температура і тд. Навіть оці ножі з "зуба шаіхулуда" називаються Крисніж - кристалічний ніж. Його зуби це кристали
@kolyan199816
@kolyan199816 2 ай бұрын
Завжди цікавила Дюна із научної точки зору. Дякую за таку цікаву інформацію
@dasha.ivanova
@dasha.ivanova 2 ай бұрын
Дуже цікаве відео! З мене лайк❤ А ще захотілось подивитися Дюну
@user-my2hc5qp1b
@user-my2hc5qp1b 2 ай бұрын
Як завжди все цікаво та корисно 👍 Хай квітне Український ютуб 🇺🇦 ❤
@andriyvasilchenko3783
@andriyvasilchenko3783 2 ай бұрын
Я на дюну ще 28 лютого сходив. Прочитав книги колись. А зараз можу сказати що це найкраща візуалізація і адаптація книги з усіх. Сага в решті решт може і зоряні війни обійти за всіма показниками
@user-ex9bx8ih1t
@user-ex9bx8ih1t 2 ай бұрын
Згодна, я в ФБ такого хейту начиталась після мого схвального комента про другу частину Дюни. Дякую за коментар
@vitaliyryabchik
@vitaliyryabchik 2 ай бұрын
Зоряні війни вічні
@alexrevol1
@alexrevol1 2 ай бұрын
Дякую за працю!!!!!! Коментар на підтримку Вашого каналу ❤❤❤❤❤
@user-vl9ue3gv2y
@user-vl9ue3gv2y Ай бұрын
атмосфера з озоном, я на днях очі озоном попалила трохи, оце їм там важко))
@vladsynytsyn3074
@vladsynytsyn3074 2 ай бұрын
Цікавий аналіз, єдине що, піщані черв'яки - це кремнієва форма життя, тому порівнювати їх із земними видами якось не дуже доречно. Вони харчуються, фільтруючи пісок, а пересуваються за рахунок вібрацій, від яких пісок стає "як вода". Причому саме вода для них - смертельна. А ще цікаво, що за рахунок того, що піщані черви - це кремнієва форма життя, настільки унікальна, що ніде більше не зустрічається, і саме за рахунок цього вони виробляють прянощі. І тому вони настільки цінні)
@mykolavovk1982
@mykolavovk1982 2 ай бұрын
Еволюціонуючи, червʼяки могли отримати здатність скидувати надмірне тепло яке виробляє тіло червʼяка. За допомогою якогось особливого елемента в структурі (спайс) або органа, який акумулює надмірне тепло. Не забувайте що при інтенсивній коротко-імпульсній дії на пісок він починає вести себе як рідина. То що заважає червʼяку мати шкіру або луску яка створює цю імпульсну дію розріджуючи пісок навколо себе при переміщенні (це можуть бути й ультразвукові хвилі до прикладу). Мільярди мільярдів маленьких лущинок швидко ворушаться, а спеціальні отвори по всій шкірі випускають ультразвукові хвилі... от і порівняння з китами вже буде доречне. Кисень? Земля це тільки один приклад еволюції, можливо червʼяки використовують більш досконалу систему доставки кисню. Різні умови - різні варіанти еволюції.
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
не обов'язково оправдовувати фантастику) вона не зобов'язана завжди бути науковою) просто автор книги був зосереджений на соціальних аспектах, а хробаків приплів для хайпу 😅 а ми тепер маємо з чого поржати 😸
@mykolavovk1982
@mykolavovk1982 2 ай бұрын
@@master_sergik так згоден. Просто вирішив додати трохи імовірного реалізму і повипендрюватися :)
@user-ex9bx8ih1t
@user-ex9bx8ih1t 2 ай бұрын
@mykolavovk1982 вау! Це дивовижна здібність бачити і припускати світ, всесвіт не тільки в межах планети Земля. Дякую порадували
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
".... черв'яки використовують більш досконалу систему доставки кисню" Я: хм.. 🤔 "Нова Пошта" - Легкість доставки для життя та бізнесу "Укрпошта" - "Здатні дивувати!" FedEx - "Absolutely, Positively Anytime"
@Zahadumgoth
@Zahadumgoth 2 ай бұрын
Сподобався аналіз. Дякую за вашу працю! Взагалі цікаво, коли досліджують правдоподібність існування різних істот із фантастичних та фентезійних фільмів. От наприклад, найближчим до дійсності дракон, який більш-менш правильний з точки зору аеродинаміки - у фільмі Гаррі Поттер.
@user-bl3ic3tm9b
@user-bl3ic3tm9b 2 ай бұрын
Поряд з Зоряними війнами та Вархаммер 40000 Дюна такий ото всесвіт. Вона дуже зарозумнячена для сприйняття.
@radasql2440
@radasql2440 2 ай бұрын
Дякую за цікаву розповідь ! Можна продовжити цю тему - чи можливо жити на планетах про які йдеться у відомих фантастичних творах.
@Iftlan
@Iftlan 2 ай бұрын
Дуже цікаво! Мені подобається Ваш канал))))
@TopTrandLife
@TopTrandLife 2 ай бұрын
А я думаю що життя завжди знайде свій шлях
@user-bj8co1qi8u
@user-bj8co1qi8u 2 ай бұрын
Здоров'я бажаю! Як шкода бачити невелику кількість переглядів та вподобайок під вашими дійсно крутими та непрофесійними відео. Хочу побажати вам успіху , ширшого визнання т!
@shum139
@shum139 2 ай бұрын
Вибачте, але ви точно "непрофесійними"мали на увазі? 😅
@ostapklimovich6019
@ostapklimovich6019 2 ай бұрын
​@@shum139ми вже не дізнаємось,бо автора депортували в Житомир
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Автори в суперпозиції - зазвичай ми професійні, але якщо на нас подивитися - то ні😁
@SerhiyOdarenko
@SerhiyOdarenko 2 ай бұрын
Сподобалося. Цікаво на неочевидні речі дивитися з точки зору науки.
@olehm411
@olehm411 2 ай бұрын
Відео цікаве, сподобалось. Давай ще)
@andrewkarabetsky755
@andrewkarabetsky755 2 ай бұрын
Доповню попередні коментарі про піщаного черв'яка - а саме про кремнієву форму життя і кисень, як продукт життєдіяльності. Варто зазначити, що земні рослини теж продукують кисень як побічний продукт досить енергозатратного синтезу простих цукрів з води і вуглекислого газу. Джерелом енергії є сонячне випромінювання. У випадку з організмом, який майже весь час живе під піском, щось подібне важко уявити. І, увага, вода є смертельною отрутою для хробака - тому варіанти з синтезом кремнійорганічних сполук з піску (оксиду кремнію) можна сміливо відкинути. Що залишається? Піщаний черв'як, як реактор холодного термоядерного синтезу. Живий організм, який підтримує гомеостаз не за рахунок хімічних реакцій (енергія електронних оболонок атомів, електромагнітна взаємодія), а за рахунок перетворення вуглецю чи азоту в кисень (ядерна енергія, слабка взаємодія). Тоді можна пояснити і токсичність води (уповільнювач нейтронів), і метод харчування хробака (просіювання піску). Але є і проблема - скоріше за все ця тварюка була до дідька радіоактивною...
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
підтримую рубрику 'наукової тошноти' 😎👍👏 розмажемо варп-двигун світловим мечем по тахіонному криптоніту 😅🧐
@user-mr7yv5vk8r
@user-mr7yv5vk8r 2 ай бұрын
Франшиза досить тупа як на мене. Є безліч інших фантастичних світів з крутою атмосферою
@Fep.1
@Fep.1 2 ай бұрын
Топчик, як завжди 👍👍🥰❤️
@user-bd3re9gq1k
@user-bd3re9gq1k 2 ай бұрын
Дякую за відео!
@user-eb9in7hb9i
@user-eb9in7hb9i 2 ай бұрын
Питання про черв`яків. З опису системи їх харчування, автор узяв за приклад земних китів. АЛЕ. Для споживання тон планктону китам доводиться долати десятки кілометрів у товщі води. За розмірами черви більші за китів. Тож і їжі їм треба більше. Чи є у пісках достатня кількість "планктону"?! Сумніваюсь. І до речі, просування крізь товщу піску потребує НАБАГАТО більше енергії (міцніші м`язи), ніж плавання у воді. А вони ще й кисень генерують... Щоб жити у таких умовах та мати такі розміри, черви мають бути живими реакторами холодного синтезу.
@dasha.ivanova
@dasha.ivanova 2 ай бұрын
Вже чекаю на відео! 🔥
@melnichuk.oleh.v
@melnichuk.oleh.v 2 ай бұрын
Дуже сподобалося. Жюль Верн все ж над фантаст - майже все описане ним збулося.
@user-si8em5er7x
@user-si8em5er7x 2 ай бұрын
Дуже інформативне відео! Ще читала про ляп з пісками. Бо насправді пісок не розповсюджує звуки. Звісно в книзі згадуються якісь "барабанні " піски. Що думаєте?
@alexj4547
@alexj4547 2 ай бұрын
Відео сподобалось
@user-cn9zx6yq4n
@user-cn9zx6yq4n 2 ай бұрын
Той випадок коли професор навіть вікіпедію не відкрив, щоб дати коментар. Взагалі-то Шай Хулуд це кремнієва форма життя і метаболізм та інші процеси там можуть бути геть інші
@melnichuk.oleh.v
@melnichuk.oleh.v 2 ай бұрын
Прийдеться дивитись Дюну, раз саме ви зробили відосик 😀
@Ayastasius
@Ayastasius 2 ай бұрын
О, а це цікаво 😊 фільм не дивився. Книга купив, але не читав 😅
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Тут не буде явних спойлерів, не хвилюйтеся)
@Ayastasius
@Ayastasius 2 ай бұрын
​​@@ScienceUAofficial спойлерів не боюся, але дякую) трохи дивує, чому не зняли серіал по Дюні? Книги вже всі написані і там багато інтриг
@ALeXSagittarius
@ALeXSagittarius 2 ай бұрын
Всі ці припущення базуються на зимних. Хто сказав, що інопланетні черв’яки дихають киснем, чи взагалі дихають, що м’язи побудовані за тим же принципом, а що взагалі за основу життя там взятий вуглець, а не інший елемент. може в піщаному планктоні, який їдять черви, є все їм необхідне. Де там взагалі взявся кисень? Хто його виробляє?
@lanas2934
@lanas2934 2 ай бұрын
черв"як ніби сам виробляє кисень і є анаеробним організмом, в основу будови у нього не карбон, а силіций
@tentelshuch6427
@tentelshuch6427 2 ай бұрын
В книзі люди використовують наркотик який наділяє людину псіонічними здібностями у великих дозах він відкриває дар передбачення майбутнього і спогади предків а як бонус сповільнює процес старіння і повністю окрашує очі у блакитний. (При слонячих дозах прянощі викликають страшні мутації, голова збільшиться, ротовий отвір стане схожим на літеру V ,руки і ноги почнуть перетворюватись на плавці з перепонками, а очі настільки наситяться синім що стануть чорними) Тому на факт щодо нереалістичності хробаків гадаю можна пропустити🙃
@mr.galahad416
@mr.galahad416 2 ай бұрын
Кров червяка .+ Прянощі
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
😁
@Lowetiger
@Lowetiger Ай бұрын
Дяка вам за таке. Але особисто мені пісчаний монстр кращий в другому Мандалорці:)
@user-bl3ic3tm9b
@user-bl3ic3tm9b 2 ай бұрын
З такими технологіями вони могли би зробити такі велетенські краулери, що тих червів би на гусениці намотували, а не оце все.
@user-gx5nw8vr8v
@user-gx5nw8vr8v 2 ай бұрын
Завжди було цікаво, звідки там береться достатня біомаса продуцентів для підтримання життєдіяльності таких червів. Закон Ліндемана має діяти і на Аракісі.
@SkvortcovRoman
@SkvortcovRoman 2 ай бұрын
та трохи батьки передають )) тим і живляться ...
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
те саме хотів написати, то примажусь до коментаря 😏👍
@witkowski88
@witkowski88 2 ай бұрын
Їдять вони мікроскопічних творців ,по типу ,як кити планктон
@lanas2934
@lanas2934 2 ай бұрын
вони як кити в морі - фільтрують всі піски, все що попаде - то і їхнє, більшість їжі - піщаний планктон
@user-gv6xw7ir2f
@user-gv6xw7ir2f 2 ай бұрын
Прикольно.
@dmytroshtofel9465
@dmytroshtofel9465 2 ай бұрын
Найбільший закид щодо черв'язків - це чим вони харчуються, щоб набрати таку масу? Хоча при канібалізмі та величезній плодовитості це питання вирішується.
@user-sb7jx4qs1n
@user-sb7jx4qs1n 2 ай бұрын
Запитання просте: фільм вийшов майже рік тому. А перший - так і взагалі, незабаром півстоліття святкуватиме (отут. відчув себе динозавром). То чого стільки тягнув з відосом? Це гарна тема в контексті каналу. Мало хто поєднує науку і фантастику. Успіхів)
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Дюна: Частина друга: Світова прем'єра фільму відбулася 6 лютого 2024 року в Auditorio Nacional у Мексиці. В Україні прем'єра відбулася 29 лютого 2024 року.
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Ви всі дати сплутали! Прем'єра другої частини від сили 2 тижні тому була. Попередня була 3 роки тому. Очевидно, що це відео підв'язане під прем'єру останнього)
@nataligreen
@nataligreen 2 ай бұрын
Цікаве відео, сподобалось. При перегляді фільму не покидала думка, що гігантські червʼяки несумісні з Аракісом
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
гігантські хробаки не сумісні із здоровим глуздом 😅
@Prost0leg
@Prost0leg 2 ай бұрын
Щиро Вам Дякую за Вашу якісну роботу. ✌️❤️🇺🇦
@bogdanich375
@bogdanich375 2 ай бұрын
Цікаве відео!😃👍
@oleg-qo8ci
@oleg-qo8ci 2 ай бұрын
В арахисе есть дюры?
@olegkobyzev5242
@olegkobyzev5242 2 ай бұрын
Стосовно черв'яків не згоден, бо по книгам наскільки пам'ятаю це інша форма життя, тому не можна порівнювати з звичайними земними
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Звичайно, що інша) Але пісок/вітер/гравітацію/температуру ми ж із земними порівнюємо. З чим нам можна ще порівняти те чудо, що так і зветься "черв'як" і по формі його нагадує, а морду має як в лампреї?)
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
порівняли з земним тільки для наглядності, а форма життя, якою б вона була, не може порушувати закони фізики/хімії 🤓 життя - це біологія, біологія - це хімія, хімія - це фізика 😉
@olegkobyzev5242
@olegkobyzev5242 2 ай бұрын
​​@@master_sergik ну от тут саме хімія відрізняється. Бо наскільки я пам'ятаю, то в книгах черв'яки на відміну від живого на землі, не вуглеводна форма життя, а кремнієва. Тобто навіть якщо погодитись з рівнем фізики, то от взаємодія з оточенням сама по собі інша так як хімія інша. Взагалі там в книгах дуже цікаво описана біологія черв'яків, треба буде перечитати) А ще цікаво що вода їх по суті вбиває, що і було показано в фільмі. Тобто співставити з земним життям дуже важко.
@olegkobyzev5242
@olegkobyzev5242 2 ай бұрын
@@ScienceUAofficial різниця в тому що ми форма життя вуглеводна, а черв'яки наскільки я пам'ятаю ні. Ніби кремнієва. Тобто порівнювати взаємодію відомих нам живих істот з невідомою формою життя, то дуже натягнуто) Треба відос про можливі кремнієві форми життя) Але в будь-якому випадку лайк)
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
@@olegkobyzev5242 справа в тому, що письменники жанру не зобов'язані дотримуватися законів природи) але якщо розбирати їхні твори з т.з. науки, то виходить дуже кумедно🤭 наприклад, варп-двигун, анаптаніум, машина часу, матриця... це як картини Пікассо, можна сказати, що людина так не виглядає, а він скаже - 'а я так бачу' 🧐🤷
@NebezpecnyXomakc
@NebezpecnyXomakc Ай бұрын
В якійсь з книг описано, зо після вбивства черв'яка він за секунди розчинився
@timofeyvasilkov1729
@timofeyvasilkov1729 2 ай бұрын
Ни одного фільму не дивився...ще з дитинства знаю що на пустельній планеті не може бути воздуху!
@tarasH1979
@tarasH1979 2 ай бұрын
На щастя на сприйняття фільмів про Дюну неможливість існування цього світу в реальності для мене не впливає.
@Warfactory207
@Warfactory207 2 ай бұрын
Тільки я на заставці мопса бачу? 😂😂😂
@user-fi5vt7wk4b
@user-fi5vt7wk4b 2 ай бұрын
Так і знав що все то не реалістично)
@smugasta
@smugasta 2 ай бұрын
Основна фішка Дюни не скільки наукова обґрунтованість фізичних процесів (хоча Ґерберт підійшов до цього достатньо відповідально), але цікаве викладення психологічних процесів і управління масами. Вийшо неординарно. В будь-якому випадку кожен знайде у Дюні щось своє
@marhun
@marhun 2 ай бұрын
Оригінальне прізвище Herbert, тому транслітеруємо через Г, Герберт.
@Siryi_Wolf
@Siryi_Wolf 2 ай бұрын
Чому б цим черв'якам не бути холоднокровними як ящірка? Одразу проблема з зайвим ТДП тваринки вирішиться.)) Ну а якщо глибоко пірнати у пісок не треба, або може там пісок легкий, тоді не така вже й фантастика. Або як кити що харчуються крилем, фільтрувати пісок та вибирати якихось піщаних бліх, чому б ні? От качкодзьоб же існує, а тут звичайний черв'як, ну хіба що завдовжки 400 метрів. ))
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
якщо б 400мм то і питань не було б) а з 400м автор книги трохи перегнув😅 навіть у такої холоднокровної тварини там всередині мав би бути атомний реактор вмонтований 😏
@Siryi_Wolf
@Siryi_Wolf 2 ай бұрын
@@master_sergik Для пересувного міні - реактора краще пасує класика, сталевий кістяк під шкірою, червоні камери в очах , одежа байкера, мотоцикл...
@mazdavorot
@mazdavorot 2 ай бұрын
Ви по дюнам ходили? Вітер так збиває пісок він як бетон твердий і в ній не грузнеш.
@pingpong_
@pingpong_ 2 ай бұрын
Привіт, ні не дивився, тільки грав на комп'ютері
@kotia_Top
@kotia_Top 2 ай бұрын
Відкрийте вікно. Тут душно. По книзі ці хробаки самі виділяли кисень і самі створили цей жаркий клімат.
@StNizelan_UA
@StNizelan_UA 2 ай бұрын
Ми ж уже знайємо що червяки з дюни це піщані форелі. (увага спойлер)
@user-ib7zx4pt5o
@user-ib7zx4pt5o 2 ай бұрын
Епічна, -так. Наукова,-ні! Інтерстеллар- то є наукова фантастика! А, що наукового у Дюні? Наркотики з черв'яка доять?😂 Не смішіть Темне, та скучне кіно. Я б їм гроші на другу частину вже не дав.
@frenkgamilot7529
@frenkgamilot7529 2 ай бұрын
Ну на полюсах би і не було криги, або снігу, бо води на Аракісі майже нема А за Шай-Хвлуда, автор каналу помилився трохи, ці черв'яки ж кремнієве життя, они не повинні бути схожими на наших земних
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Чому тоді "вода" має бути схожою на нашу? Чого випромінювання схоже на наше? Чи фізичні закони?) Ми тільки з реальністю і можемо порівнювати, інакше це взагалі не несе жодного сенсу. Крім того кремній закони фізики не порушує, і всі наведені вимоги до черв'яка "вуглецевого" будуть стояти і для "кремнієвого".
@frenkgamilot7529
@frenkgamilot7529 2 ай бұрын
@@ScienceUAofficial Ну вода усюди однакова якщо я не помиляюсь, різниця тільки у солі і природних газах у ній. І проблема в тому що так, закони фізики на все діють однаково, але Шай Хулуд, грубо кажучи просто живий камінь, йому скелет взагалі не потрібен
@frenkgamilot7529
@frenkgamilot7529 2 ай бұрын
@@ScienceUAofficial а взагалі, мені подобається як ви запитали чого ж все схоже на наше, якщо це інша планета)) Я сам часто запитую себе, чому всі вважають що життя на інших планетах буде схоже на наше?) Якщо навіть у нас на планеті є як мінімум три кольори крови, е багато форм життя, деякі з яких дуже не звичайні) Так що запитання у вас дуже правильне)
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
...якими мають бути піщані черв'яки? - смаженими 🥩🔥🤤 ...якою має бути планета Аракіс? - такою 👉🥜 😏
@eles108
@eles108 2 ай бұрын
Спочатку потренуйтеся на Землі. Ну а вже потім, якщо виживите, підети куди інде.
@YaroslavDeineka
@YaroslavDeineka 2 ай бұрын
В дюні не можна. На дюні можна
@ScienceUAofficial
@ScienceUAofficial 2 ай бұрын
Аргументація за "на"?)
@YaroslavDeineka
@YaroslavDeineka 2 ай бұрын
@@ScienceUAofficial всередині дюни задихнешся
@StNizelan_UA
@StNizelan_UA 2 ай бұрын
@@YaroslavDeineka в середині дюни температура нижча )
@master_sergik
@master_sergik 2 ай бұрын
розглянь, як аналогію "... в Зоряних війнах", тоді буде зрозуміло, чому 'в' 😏
@user-vd6ks5eq7j
@user-vd6ks5eq7j 2 ай бұрын
Повний брєд а не фільм. Не варто навіть і дивитись. Трата часу.
@bravebrush5057
@bravebrush5057 2 ай бұрын
В Дюні чи на Дюні? Це ж планета. Звісно ж ні. Єдиний шанс це прибитися до фрименов. І, якщо вони дозволять, жити з ними.
Когда на улице Маябрь 😈 #марьяна #шортс
00:17
Teenagers Show Kindness by Repairing Grandmother's Old Fence #shorts
00:37
Fabiosa Best Lifehacks
Рет қаралды 46 МЛН
Eccentric clown jack #short #angel #clown
00:33
Super Beauty team
Рет қаралды 13 МЛН
СҰЛТАН СҮЛЕЙМАНДАР | bayGUYS
24:46
bayGUYS
Рет қаралды 650 М.
Історія закладу.
2:33
Віктор Левицький
Рет қаралды 121
СХОВИЩЕ СУДНОГО ДНЯ ☄️ [VERITASIUM]
8:25
PROМОВА
Рет қаралды 45 М.
Парадокс колец Сатурна. Что с ними не так?
25:17
Космос Просто
Рет қаралды 836 М.
How charged your battery?
0:14
V.A. show / Магика
Рет қаралды 1,9 МЛН
👎Главный МИНУС планшета Apple🍏
0:29
Demin's Lounge
Рет қаралды 430 М.
⌨️ Сколько всего у меня клавиатур? #обзор
0:41
Гранатка — про VR и девайсы
Рет қаралды 646 М.
Обзор игрового компьютера Макса 2в1
23:34