Дівочі вінки на Івана Купала слугували незаміжнім дівчатам підказкою. Пускаючи їх на воду, юначки дивилися: куди течія віднесе святковий головний убір, звідти й наречений прийде.
Та не кожен віночок годився для ворожіння, зауважують етнологи.
«Плели вінки дівчата з певного набору квітів, що росли біля оселі, у лісі та в полях. Квіти у вінку мали бути не лише гарними, а й лікарськіми та виконувати символіко-оберегову функцію», - підкреслюють науковці.
Так, у краєзнавчому музеї зробили майстер-клас із плетіння святкового аксесуару. М’ята, любисток, материнка, волошки і навіть полин - кожна із рослин мають своє місце і значення.
Нагадаємо, свято Івана Купала відзначається в ніч з 6 на 7 липня і вважається одним із найдавніших звичаїв. У народі кажуть, для сонця ця доба є екватором, після якого світловий день помалу скорочується.