Хах молодці! :)

Дякую, що поділилися цією інформацією. Це корисно знати!!!

Дякую! Я хотів саме донести до глядача ідею того, що слово може міняти свої значення протягом століть. Бо багато хто вважає, що мова (та її слова) ніяк і ніколи не міняються і є "викарбувані на камені"

Дякую

Дякую на добрім слові!

Ще більше? :)

@@Istoria-Movy ну, вже як вийде у автора)

@@Istoria-Movy : "Ще більше? :)" Більше і частіше! Бо, ми не користуємось нашими словами - не знаючи їх, а інколи, з-за того, що вважаємо де-які слова московитськими, а вони наші, але запозичені московитами. Дякую за ваші старання!

Може етимологія?

Так, так - "... не зле тихе слово ...".

Треба бо потреба!

🩸♥🔰♾💲‼🔞 Стікаючою кров'ю, з любов'ю до України (вічної) - економічно потужною, з необмеженим захопленням (не "по-дєтскі")!

Однозначно, що походить не від "шури-мури"! Посміхайтесь - на вас дивиться все прогресивне людство!

З польської, бо у церковнослов'янській не було саме цього значення.

​@@Istoria-MovyПодивився у словнику старослов'янської мови Р. Цейтлін. Там наведено слово "трѣба" у двох значеннях: 1) жертва, жертвоприношение ("вьзискати и влачити крьстияны на трѣбы и на оскврьнениѥ" Супр 125, 13); 2) нужно, требуется ("о мьнѣ бо нѣсть трѣбѣ плакати сѧ"; "трьпѣнию бо имате трѣбѣ"; "трѣбѣ быти, имѣти"). Крім того, у словнику наведено такі слова як "трѣбованиѥ" - потребность, нужда, "трѣбовати" -нуждаться, испытывать потребность (до речі, обидва ці слова перейшли в російську і використовуються практично в тому самому значенні). У словнику Белея наведено аналогічні значення, але без прикладів із старослов'янських текстів. Тож, за даними словників, у старослов'янській "треба" також означало і потребу. Та яким би не було джерело, це не відміняє факту, що слово "треба" є запозиченим)

Дякую!

Дякую. Це так само як кажуть "я не годен" = "я не можу".

@@Istoria-Movy до речі, годен і вся навкологодна тема - гарне слово для розбору на 2-3 ваших випуски

@@tokach Так, треба спобі занотувати.

Так, було ощє

З того, що я бачив, - неоднозначне і переконливе (як на мене).

До другої

До Windows 10, жартую!

Це воно і є. В якому регіоні?

"Теребовля" походить від < теребъ «ділянка, очищена від лісу» або "тереба", "*теребъ" «жертва». Етимологічний словник топонімів України [2014], сторінка 468

То ж так.

Ну чеська інновація, а не якась збережена архаїчна семантика

Можливо як переосмислення чогось на кшталт "треба розуміти, що..." = "імовірно, що..."

Та вони ж не вважали, що християнство було нав'язано насильницьким шляхом. Це цитата з листування про розборки православних з католиками.

@@Istoria-Movy так українські православні й нині не бачить, що пуйло робить з Україною те ж саме, що й тодішній "мирний" Володимир робив.

Юра, ви язичник?

@@Victoridingdongius тобто чи я не йудей, не належу до євреїв, до Ізраїля і чи не поклоняюсь їх богу Йегові? тоді я язичник.

@@Victoridingdongius Віктор, головне, що Юра не орк! А чи язичник, християнин, мусульманин, чи атеїст - неважливо!

Є раннє середньовіччя і пізнє середньовіччя. А є Новий час. Треба питати в істориків.

Зараз в усій Україні, без виключно, навіть за межами, використовується слово "теребити" - у сенсі : "теребити московитів до денаціфікації й демілітаризації".

наскільки знаю, скіфо-сарматський пласт запозичень налічує кількасот слів, найвідоміше - хата (місцепоховання предків), на відміну від загальнослов'янського dom.

З іранських мов також запозичені слова: топор, собака, бог, мир, рай ще на етапі праслов'янської, наскільки я знаю.

А з готської запозичені слова: меч, шолом, хліб, князь, лікувати та інші.

Від трипільців в нашій мові нічого немає. Від скіфів та сарматів - хата, Дніпро, (через поляків) пан, бачити. Ця етимологія не є брехливою.

Дякую вам всім за пояснення! Чекаю ще пояснення від пана Андрія

Я дав невеличкий перелік літератури в описі під відео.

А це про що?

"Триб" це щось на кшталт "правило" або "правда". Доречі Андрій Ворон це напіввигаданий персонаж. Така людина існувала, але у віці близько 100 років він не помирав, а значно молодшим.

Мені не подобається етимологія цього слова, наведена у wiktionary. Я користувався Етимологічним словником української мови та міркуваннями, отриманими у дискусіях з колегами.

Ну таке

не надобѣ ми // мънѣ не надобѣ

Так, цікаве спостереження! Дякую

Крім латинського запозичення " neglect", в англійській є успадкований від давньогерманської синонім "give up" одне зі значень якого "занеха(я)ти". І він має хоч "нещиро" але спорідненого щодо кореню, свого відповідника в німецькій мові ( aufgeben, хоч він більше відповідає подібному староанглійському, поетичному і з тим же значенням "upgive)". А також give up має повністю спорідненого відповідника в данській мові "give op", який навіть звучить однаково чи майже однаково Слово "занехати" має діалектний відповідник в білоруській мові, літературні споріднені відповідники в словацькій, польській і чеській. Ясно, що значення впливає на вибір якогось кореня для створення нового кореня ( тобто нового слова). Іноді значення має близьку природу за наявності різних коренів у різних мовах. Наприклад - "відповідальність" походить від слова "відповідь" і, хоч значенню "відповідальність" не є однакова з тим словом ("тобто :відповідь") повністю але у слов'янських і не слов'янських мовах є зв'язок цих двох слів по значенню через деякі подібні значення понять "відповідь" і "відповідальнсть. І корені в них теж однакові. Але між мовами корені для цих двох понять ("відповідь" і "відповідальність") різні хіба що відповідні українські і польські словахю мають однакові корені між собою. Отже: білоруська "адказ - адказнасць", російська - "ответ - ответственность", болгарська - "отговор - отговорность", - іспанська "response - responsabilidad" (в англійській теж подібне явище , якщо брати якийсь синонім чи слово близького значення до "відповідь" - "response". Данська - "swar - answar". У німецькій та ж ситуація ситуація - щоправда корінь там трохи інший (споріднений з англійським "word", а не з англійським "swear" як данське і звучить у німецькій як "Antwort" ) і має однокореневого відповідника для "відповідальність" (Verantwortung). Українське "занехаяти" (у деяких випадках його застосування спершу було "занехати" від впливу, до речі діалектного слова "нех" - скороченого відповідника слова "нехай") має спільний префікс і різний корінь з російським ( треба порівняти основне слово для пробачати в англійській і данській чи шведській - спільний префікс, різний корінь). Але воно на відміну від російського має "заперечну" форму. Тому що воно заперечує якесь одне або кілька з багатьох значень (таких, що не завжди співпадають у різних мовах) занальнослов'янського слова "хаяти" - "чистити", "чіпати", подекуди, "піклуватися", "лаяти" і т.д. Тобто, "НЕ хаяти". Отже з одного боку якась близькість значень слова "пустить" звідки й "пусть", пустити у вільний розвиток і українського "НЕ чіпати". А щодо українського, більш вживаного синоніму "занедбати" (теж заперечення) то вже прямого зв'язку значень з "нехай" і "пусть" не має.

@@kezgoblair !!! Ви вже робите свій Ютуб про це?

@@Istoria-Movy Дякую за запитання Ні, тільки коментую. Хоча й зараз недостатньо контенту про порівняння лексикостатистичного , фонетикостатистичного й етимологічного складу мов трьох основних європейських мовних груп, але перспективи щодо можливості швидко урізноманітнювати контент поки що є для мене туманні. З політичних мотивів коментую.

Та вони ж читаються майже як сучасна мова

Румунське "treabă" запозичене зі староцерковнослов'янського "трѣба "

Румуни запозичили болгарське тряб(в)а.

Так... Наприклад було більш питоме "поропор", а замінили його запозиченням з староцерковнослов'янської "прапор"

​@@AshFoxUA А ще ми мали слово "поромінь", яке заступило польське "промінь".

Вимова ѣ не була постійно однаковою. До 13 ст. - як вузький /е/ або дифтонг /іе/, починаючи з 13 ст. - /і/. "приидѣте" - звичайне давньоруське закінчення наказового способу. До 13 ст. - /pr·ijьdėt·е/, після 13 ст. - /prıjd·ite/

@@Istoria-Movy , прямо аж "є" в "і" трасформувалося. Скоріше було "іє" чи "іе". Якби справді було так, то на стіні Софії був би напис "в море" чи "в моріе". Але там написано "в мори" ("в морі")

@@sharghorodethj ви, звісно, можете собі мати свою думку, але є наукові факти.

@@Istoria-Movy , і з яких джерел ви дізналися , що до 13-го століття "ѣ" на наших землях читався, як "є"? Бо я таких джерел знайти не можу.

@@sharghorodethj Наприклад, у берестяних грамотах, знайдених на Львівщині, які датуються 13-м століттям, звук /ѣ/ у декількох випадках переданий літерою "єсть" (Є): мънє (замість мънѣ), не надобє (замість "не надобѣ"), приєдю (замість приѣдю) і багато інших джерел того часу.

Не можна можна

Слово "можна" запозичене від поляків

З "можна" і без того все зрозуміло, хіба ні?

@@Istoria-Movy мовознавцю, можливо й зрозуміло. Мені - ні

А потім "можна", і не один раз, як ви самі правильно підмітили!

ну от воно як буває :)

Потрібно - це вже похідне від "потреба", а потреба - похідне від "треба". Тому його немає сенсу розглядати, як третій рівень походження.

@@Istoria-Movy Дякую. Ще дуже хотілось би почути про походження слова ХАТА. Воно є у польській Chata і англійській Hut

@vlad.danko_2402 Далеко не все, що схоже звучить, має спільне коріння. Трава зелена і крокодил теж зелений, але вони ніяк між собою не споріднені.

​@@Istoria-Movy крокодил зелений для маскування під зелень 😁

Так

@SergeTarkovski, цитую : "... Князю треба йти на Київ". Ця фраза побудована неправильно, ані за орфографією, ані за змістом! Правильно: "Князю треба йти на Москву!"

"Князю, ..."

@@user-rb8bz9fp3i залежить від князя

@@Istoria-Movy Треба обирати правильних "князів".

Вживали "надобѣ", тобто "на добі"

Бо тоді воно мало трохи інше значення, яке не завжди збігається з сучасним

В російській мові є слово "гвалт"...

@@Istoria-Movy можливо, хоча тут наче усе збігається (принаймні так як "перекладено")

@@mykolaserdiukov3158 не знав

Навіть сталий вираз наберу "Что за шум и гвалт". Властиво для москвинів це якраз якийся шум і крик

Дякую за лойк

Це щось з Ютюбом! бо при перегляді у мене теж "0" лайків, а передивилося вже практично тисяча! Тому, не винить людей!

@@laravoronenko1111 ви підняли мою віру в людство))))

@@Okshurdna Треба, треба піднімати ... , також - і віру у впевненість!

Народна етимологія у всій своїй красі. Potrebbe це форма дієслова potere, яке походить із латини і нічого спільного з потребою не має

Якщо людині так легше опановувати італійську мову, perchè no? :)

Тобто вибивати з неї зернята?

@@Istoria-Movy так, ну в смислі чистити, лущити.

Wiem, ale w średniowiecznej polszczyznie brzmiało jak "trżeba".