Можна собі уявити як складно вирішувати конфліктні ситуації у міжнародних компаніях де окрім західних та східних європейців є наприклад люди з близького та далекого сходу

Дякую за Ваш відгук Маргарито!

Дякую Олександре!

Вітаю Джуліане! Радий бачити Вас у коментарях. Щодо паління дошок у дворі - це британська дічь. А щодо заборони мити авто у себе перед будинком - це вже німецька дічь.

Добре що може постояти за себе! Значить сильний і сміливий! 👍 Сподіваюсь інших сам не ображає?

@@m.andrii Він не агресивний

Так, це ймовірний другий етап розвитку ситуації. Але спочатку хтось має вирішити чи донести про ситуацію керівництву, чи поговорити із співробітником напряму?

Взагалі так, Ви праві. Це поганий приклад я навів, тут дійсно часто можна побачити кричущі випадки (школярі тут взагалі нерідко дуже складні) - приклад з курцем взяв із свого досвіду у Нідерландах де чоловік закурив не у відведеному для цього місці на станції потяга і йому негайно зробили зауваження. Але це не масштабується.

Та тут взагалі ніхто не париться, нема навіть такого поняття що взуття брудне і не треба ноги ставити на сидіння. Для них це нормально

Так, взуття на сидіннях що у Англії що у Нідерландах - чомусь це нікого не бісить

Дякую що поділилися думкою Алло! Так, з'ясовувати стосунки з людьми дуже важко, іноді дуже важко навіть завести розмову з людиною на якусь тему

Їм не вистачає наших бойових безстрашних бабусь 😁

Я вірю у ковід

Здається такий варіант відповіді також був, нажаль не пригадую яке він мав продовження, але по пам'яті це шкідливо бо присутні зайві емоції і взагалі Леся може звільнитися. Чи щось подібне

Повністю з Вами згоден, тут головне здоровий глузд

Стів Джобс і Безос були верхами - таким можна творити що завгодно бо всі їх слухають (або звільняються) у випадку якогось токсичного хоч і талановитого члена команди "на низах" - це команду демотивує

Це я вмію 😊

У тоталітарних країнах це "доносительство" а у демократичних "громадянська активність"

Цікава думка! З цієї позиції виглядає так що хлопець що доніс керівництву зробив це заради себе а не заради розв'язання ситуації між його співробітниками, підставивши тих двох навіть не дивлячись на те що конфлікт його безпосередньо не зачіпає? Виглядає так що він перший заслуговує на звільнення! 😁

@@m.andrii Так, заради себе, заради свого комфорту) Чому "підставив"? - Доніс до відома керівництва, що йому важко працювати в таких умовах. Він прийшов на роботу працювати, а не слухати чиюсь Санта-Барбару. А якщо його робота пов'язана з творчістю, а програмування - це, певною мірою, творчість, то про яку ефективність можна говорити якщо ти дисгармонізований?) Конфлікт його зачіпає опосередковано) Ну от уявіть, наприклад: у Вас троє дітей, Ви вдома, Вам терміново потрібно зробити важливу роботу і час на це обмежений. Діти починають шуміти, балуватись, веселитись ітп... Що Ви будете робити? Підете їх втихомирювати, заспокоювати ітп, витрачаючи при цьому час який обмежений? Чи попросите дружини допомогти Вам?)

Можливо я погано розкрив ситуацію - до того як співробітниця (в обідню перерву, після роботи у пабі, тощо) поділилася цим, співробітник що доніс і гадки не мав що між тими двома щось коється. Взагалі вони не працюють у одній команді, хоч і всі знайомі звісно

@@m.andrii Спеціально переслухав що Ви казали) Вибачте, це у мене в голові змішалися в одну дві історії - та, що на початку відео про Лесю і Рому, і та, що наприкінці))) Зате хоч мозок роздумами потренував)))

@@m.andrii Я ще подумав і тепер скажу так: що перша, що друга ситуація мають спільний знаменник - людина просто розказує своєму другові (подрузі) якісь свої переживання. Це як знаєте, просто хочеться комусь розказати, щоб тебе вислухали, але не просиш, щоб тобі допомогли вирішити ситуацію... Ти просто хочеш розказати про наболівше. Натомість, що ми отримуємо - друг, якому ти довіряв, тупо підставляє тебе... І тепер ситуація стала ще гіршою, бо після такого досвіду, наступного разу вона буде тримати це в собі... А іноді достатньо просто виговориться...

Моя українська дуже далека від досконалості, дякую за виправлення - там ще купа помилок. Живу з цим

Я тільки не можу збагнути чому не спробувати переконати жінку саму звернутись до керівництва якщо це для неї проблема. Я завжди тримався думки що краще не робити вчинок про який мене не просили, наслідки якого не очевидні і можуть вплинути на оточуючих мене людей. Якби жінка сама попросила то інша річ

Якби жінка сама розказала про цю проблему то могло б виглядати як наклеп, а як вже і інший колега знає то це як підтримка для жінки що вона каже правду, це не писані правила в суспільстві тут, люди хочуть щоб було спокійно і на роботі і вдома, менталітет англійців такий вони люблять щоб все було мирно, дружньо, бояться скандалів, це мій досвід особистий мій чоловік англієць, багато років живу тут, згодом звикаєш і дуже подобається це для життя, ніхто не лізе в твоє приватне життя, тут людина на першому плані.

Я собі можу це пояснити тим що той хто доніс окрім співчуття жертві також "точив зуб" проти токсичного робітника

Можливо точив, можливо співчував колезі, токсичних людей в колективах не люблять проти них всі згуртуються.

Так, краще мати команду посередніх робітників що вміють працювати разом, ніж додати до неї токсичного генія

Мої батьки і "прабатьки" мають до неї не більше поваги ніж я, ви не знаєте історію моєї родини і як та країна руйнувала долі людей, у тому числі моїх рідних. Тож це совок і не більше, сподіваюсь ніколи не повернеться. Шкода що Вам це неприємно. Країна, особливо така як совок виховувала "якості" у людей, багато з яких були не найкращими

@@m.andrii я взагалі не про те, щоб ця країна повернулася чи ні - що було, то загуло. Якщо вашій родині недобре було в тій країні, це не означає, що там було тільки гівно і нічого хорошого. Моїм батькам СРСР дали квартиру, роботу, дітям - безліч спортивних і не тільки гуртків, безкоштовну медицину і освіту, путівки в дитячі табори, санаторії і тд. Список великий. І прививали нам гарні речі: повагу до старших, справжню дружбу, взаємодопомогу, тобто не матеріальні цінності, а більш духовні. В магазинах, банках, на пошті були обідні перерви: так, тоді вважали, що працівники теж люди і їм потрібен відпочинок. От чим моїй родині запам'ятались ті часи. І ось чому так боляче чути, коли тобі кажуть, що ти виріс у помийній ямі. Перегиби всюди є, і тоді вони були, але ж не існує ідеального державного устрою. Наприклад, моя подруга, американка, переїхала на пмж до України 4 роки тому і навіть через війну не хоче назад у Штати їхати, бо тут вона почувається вільно, а там ні. І дуже багато американців залишились тут. А хтось навпаки рветься до США. Тобто, не від країни залежить, а від того, як саме ми себе відчуваємо в ній. Виходить так: якщо людина висловить свою особисту думку про лгбт, то це ще й законом може каратися, бо ображає почуття інших людей, а обливати гівном країну, в якій мільйони людей мали щасливе дитинство і не тільки, то це можна, наплювати на почуття інших ( просто так зараз популярно говорити)

Я послушал себя на видео и так и подумал что запутаю слушателей поскольку очень невнятно описал ситуацию. Тот самый токсичный работник и стал дистанцироваться после того как с ними провели беседу, а с другими сотрудниками у женщины проблем нет. Извините что запутал Вас! 😁 Но для того чтобы всем собраться с менеджером должен же кто-то первый пойти и рассказать