Рет қаралды 3,162
00:00 Венети. Що каже ЕСУМ?
01:40 Вендичани - в'ятичі - анти. Слов'янська версія.
03:00 Що кажуть кельти, римляни і германці? До чого тут бог-предок Віндос, богині краси й кохання Венера і Ванадіс...
05:41 Венеди. Іще версії, припущення та варіанти слова. Анонс наступного відео.
Ваша підтримка мотивує нас завантажувати нові відео:
patreon.com/Betelgeuse_Studio
картка ПриватБанк 4314 1402 0780 2114 (Василь Доценко)
Деякі власні назви, які пов'язують з назвою народу венедів:
Грец. Ενετοί «іллірійські та італійські енети» (Геродот, 5 ст. до н.е.).
Грец. Оϋενεδαι «балтійські венеди» (Птолемей, ІІ ст. н.е.).
Лат. sarmatae venedi (Пліній «Природнича історія», І ст. н.е.).
Лат. venethi (Тацит «Германія», 1-2 ст.).
Лат. venedi «балтійські венеди» (Пліній, І ст. н.е.).
Лат. venadae, venadae sarmatae, venadi sarmatae (Певтингерові таблиці, дані від II-IV ст. н.е).
Гот. winiÞa «слов'яни».
Нім. - die Wenden/Winden «венеди, слов'яни».
Д.верх.нім. Winidia «венеди, слов'яни».
Нім. Vinedaland «слов'янські землі на схід від Ельби та Заале».
Іслан. Weonodland «Польща».
Лат. vandali, vinnili «вандали, венеди-слов'яни» (Адам Бременський, ХІ ст.).
Бретон. Bro-Gwened «Венетія, муніципалітет у Франції».
Чес., слц. Benátky «Венеція».
Словен. Benetke «Венеція».
Фін. venë, veneä, venäjä «слов'янин». Venädä, Venäjä «Росія».
Лат: wendi, латиська vendi, естонська: võndlased, võnnulased, vendid) балто-фінський народ, який жив між 12-16 століттями в районі міста Венден (нині Цесіс ) у Латвії.
На дозвіллі:
- Венети // Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. - К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А - Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. - 1982. - 632 с. - С.349
- Писемні згадки античних авторів про слов'ян // Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології. Підручник. - Київ: Академія, 2008. - 344с. - С.129-141
- Рассадин C.Е. (Белорусский государственный университет, Минск) Между Альпами и Океаном: венеты - “другие германцы”? // Восточноевропейский археологический журнал. 5(18), сентябрь-октябрь 2002