Звідки взялась українська мова? Частина 2: праслов'янська проти общерусского

Рет қаралды 85,962

3 жыл бұрын

Перша частина серії: • Звідки взялась українс...
Історична фонологія української мови: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com

Пікірлер: 1 100

@Ivas_prus 3 жыл бұрын

Дзякуй, за гарную лекцыю! Можа калі-небудзь пра параўнаньне ўкраінскай і беларускай зробіце?

@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын

Думаю, серію зіставлення української зі слов'янськими саме з білоруської почнемо.

@liuda_vyschyvalna 3 жыл бұрын

@@pidpilnahumanitarka😍😍😍

@artemkomisarenko5921 3 жыл бұрын

Між іншим Шевельов й про білоруську писав: Problems in the Formation of Belorussian. Де б її тільки знайти зараз...

@dave70125 3 жыл бұрын

@@pidpilnahumanitarka, можна відео про проблеми вимовляння букви "Ф" в українській мові?

@iryna3878 3 жыл бұрын

Білоруси, говоріть своєю мовою і будe вам щастя😀

@hannakurdiukova7462 3 жыл бұрын

ТПГ - єдиний канал, який вміє філологічним контентом розворушити мозок, а не приспати його) Велика вам подяка!

@igornedashkivskyi1472 3 жыл бұрын

Чому ж так круто, мабуть що ніколи не замислювався над цим всерйоз?! Дякую філологам-дослідникам

@MrDoomBom 3 жыл бұрын

Мабуть просто мало хто займається популяризацією науки в нас.

@igornedashkivskyi1472 3 жыл бұрын

@@MrDoomBom логічно припустити, що багато талановитих людей в Україні просто не мають часу та можливості на висвітлення своїх геніальних ідей та доробку.

@artemkomisarenko5921 3 жыл бұрын

Ну як ніхто? Той самий Шевельов все життя працював. Але про нього тут мало чули під совєтами та й зараз із ним воюють, ви могли чути як в Харкові знищували присвячені йому меморіяльні таблички.

@slack_sik 3 жыл бұрын

Тема походження мов дуже цікава - маю надію що ви закінчите цю серію роликів! І, сподіваюсь, крутих сорочок вистачить на всі випуски:))

@user-yt7eb6sk3u 3 жыл бұрын

Сергій Щербина треба вже переходити на вишивані сорочки

@mar4uk309 3 жыл бұрын

Дуже мало прикладів. Будь ласка, робіть більше.

@Istoria-Movy 3 жыл бұрын

Більше таких прикладів у мене на каналі. Наприклад, щодо праслов'янських дифтонгів: kzfaq.info/get/bejne/jq6VkrNms82lj4U.html

@user-bn6hv9ip1x 7 ай бұрын

I надто швидко зникають, не встигаю осмислити.

@artemkomisarenko5921 3 жыл бұрын

Мене у Шевельова найбільше зачепили ось такі прості тези: 1. Якщо східнослов'янська мовна спільність справді існує, то вона має не постулюватися, а її існування має доводитись. 2. Північно-східні й південно-західні групи говірок давніші за саму українську мову (старо-, давньо- тощо) і протягом її становлення відбулося зближення цих груп говірок.

@besconst 3 жыл бұрын

Остап схожий на батюшку) але несе просвіту - така парафія мені подобається!

@vasiliyfutsur2815 3 жыл бұрын

Він подібний на Байрона але без гафрованого жабо

@ingvar-taranis7535 3 жыл бұрын

@@vasiliyfutsur2815 , невже кульгавий із тростиною?!:))

@funnygov 3 жыл бұрын

мені він схожий на хіпстера, батюшка навіть в голову ен приходив))

@lidialidia61 3 жыл бұрын

Мова не про Остапа,мова йде про цілу науку!!!

@ingvar-taranis7535 3 жыл бұрын

@@lidialidia61 , тобто ?

@Proidysweet 3 жыл бұрын

А про двоїну би ролик не завадив. Тема цікава і мало хто знає про неї.

@deepfuchsia7204 3 жыл бұрын

руці ще не дійшли

@Proidysweet 3 жыл бұрын

@@deepfuchsia7204 :D

@besconst 3 жыл бұрын

підтримую, ні в школі ні в універі навіть і не згадували про це

@Leleka2310 3 жыл бұрын

Очі - якраз таки двоїна ;)

@DoubleMusician 3 жыл бұрын

@@besconst Двоїна позначає конкретну кількість предметів (відома кількість), а множина позначає лише абстрактну кількість (невідому). Тому саме у двоїні записується значна частина парних органів людини. Перевірити можна за орудним відмінком, на відмін від польською та російської наша мова зберігає двоїнне закінчення МА: плечі (зрозуміло, що їх два) - плечиМА, очі - очима, руці - ручма (у словниках є слово власноручма), вуші (вуха - це множина) - вушима, брові/брови - бровима, а також ВСІ числівники (бо вони вказують на кількість): двоМА, сімоМА, двадцятьМА, стоМА, трьохсотМА (нині все частіше використовують трьомастами), тисячМА (тисячами - більш абстрактна величина, типу дуже багато)... + кількоМА, обоМА, всіма (порівняти з російською - двуМЯ, несколькими, обоими, всеми; російська в орудному відм. зберегла лише в числах цю рису і все, більше ніде на відмін од нашої мови). Також у двоїні нині записуються двері (отвір для входу і виходу) - дверима, гроші (купівля-продаж) - грішма або грошима, граблі (об'єднання із 3-4 вил) - граблима (але нинішній правопис змушує писати граблями)... Жартома, ридма... і ще багатенько можна перелічувати... До речі, Скрипниківка враховувала двоїну. У 1933 році двоїна разом із літерою Ґ (і не тільки) потрапила під радянську заборону. (Бо ж концепція "братнього наріду" виходить зовсім не доречна...). Попри заборону самого явища "двоїни" вона дуже сильно зберігає свої позиції навіть нині. Страшно уявити яке вона мала широке використання до заборони... Також поряд із іменниками у двоїні цю форму набували й деякі інші частини мови - гАрнима очИма, цимА дверИма (в Полтаві всі говорять саме цимА, а не цИми), моЇма всімА грошИма... Приклад розрізнення двоїни і множини: Коли воротар власнОручма (влАснима рУчма) вхопив м'яч, стадіон його жваво підтримав руками. - у воротаря відомо, що 2 руці (тому ручма); на стадіоні невідома кількість людей, тому кількість рук "стадіону" абстрактна - руками.

@tseneya 3 жыл бұрын

Ще з першого відео про історію здогадався, що на серію усіх відео помітно вплинув Шевельов… і чекав посилання хоч на "Вібчоруську", і ось воно. Хотів ще додати заувагу про те, що не сказали про політичний аспект питання і про те, що теорії походження мов у науковців навіть у часи Шевельова могли мати дуже великі відмінності (можна згадати хоч конфлікт Шевельова з Якобсоном, як на рівні наукової теорії, так і загалом життя, як такого). Власне, добре було б хоч трохи оглянути й інші пізніші теорії походження мов, хоч би й того ж Якобсона для наочності, заради наукової об'єктивності. Але… якщо й згадувати Якобсона і його теорію двох стрижневих слов'янських мов, то це доведеться її і розвінчувати… А це вже не тягне на науково-популярний контент, тому дякую і за цей огляд, чекатиму наступних випусків! До речі (якщо комусь досі цікаво це читати), якщо вже зайшла мова про Шевельова, то він ще й цікавий літературознавець, хоч для нього це було й хобі (принаймні він так сам стверджував). В нього цікаві, але водночас прості й дотепні і детальні рецензії та огляди на купу різноманітних письменників. Та й спогади теж цікаві - він наживо бачив театр Курбаса, знав неокласиків і навіть товаришував з Домонтовичем, мало не очолював найбільше мистецьке угруповування 40-х на еміграції - МУР… Словом, цікаве життя прожив, історична фонологія серед усього цього може здатися найнуднішою його діяльністю

@thenashbridges 3 жыл бұрын

спогади Шевельова зараз перевидає Савчук (другий том вже на підході) savchook.com/books/ya-mene-meni-dovkrugy-spogady-1-v-ukrayini/

@user-zr7fh5yl9w 3 жыл бұрын

Мені за ,,балакали‘ знизили оцінку за твір у радянські часи

@user-yt7eb6sk3u 3 жыл бұрын

Олена Ігнатенко , мені теж. А бабуся завжди так казала.

@user-gs7ge6ve2b 3 жыл бұрын

А я теж радянську владу не люблю))))

@DoubleMusician 3 жыл бұрын

недоумкуваті перевіряли...

@ukiz 3 жыл бұрын

@@user-gs7ge6ve2b не дивно, я б теж не любив аби мене в космос відправили

@Lille_Hammer 3 жыл бұрын

@@ukiz 😄😄😄😄

@JaredUA 3 жыл бұрын

Чудовий огляд! Хочу підтвердити, дійсно вживаються часто форми "ходю", "сидю" - до прикладу, моя бабуся, до речі, східнячка, тільки такі форми й вживала. Але не погоджуюся із минулим часом. Українська мова є дещо багатіша від инших довкола, адже ми маємо т.зв. плюсквамперфект. Та ж таки моя бабуся східнячка вживала речення накштали "Хотіла була купити хліб, але побачила, що вдома є", і я також абсолютно натурально в мові вживаю цей час.

@andriyzaporozhets9719 3 жыл бұрын

Наша справа в цей момент - Вподобайка і Комент!😀

@velotsyraptor_333 3 жыл бұрын

Дякую, чудовий випуск, дуже цікаво було б побачити окреме відео про двоїну, впевнений, що багато хто хотів б почути про неї

@user-up1dz5cv5u 3 жыл бұрын

За згадку Шевельова лайк, і за все інше

@snork2000000 3 жыл бұрын

А чого так коментів та лайків мало? Треба такі відео піднімати в тренди

@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын

Перевірте тижнів через два-три :)

@snork2000000 3 жыл бұрын

@@vitaliibruelov9490 гуманітарії важкі на підйомі?

@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын

@@snork2000000 Думаю, більшість глядачів каналу - якраз не гуманітарії, а просто любителі цікавого українськомовного контенту. Ну і 5К переглядів за півдоби при 20К підписників - не так і погано. Багато людей люблять дивитися подібне тоді, коли ніхто і ніщо не відволікає, і не для всіх такий час випадає у перші півдоби після виходу відео.

@hannakurdiukova7462 3 жыл бұрын

@@vitaliibruelov9490 дійсно так, стосовно необхідності дивитися в спокої. Точно не той випадок, коли можна передивитись відео в напханому автобусі по дорозі на роботу)

@ianbo1501 3 жыл бұрын

Ну, це ж не кліп потапа!

@mykolatheprogramer 5 ай бұрын

Гугл підказав канал і я дуже радий. Максимально цікавий контент!

@Vic-Ukraine 3 жыл бұрын

Коли більше прикладів стає зрозуміліше. Дякую

@HvrlshnV 3 жыл бұрын

Варто зазначити, що вчора нарешті долучився до команди патронів Гуманітарки. От так)

@nastyahorash4349 3 жыл бұрын

Так гарно розказано, що захтілося дати грошей.

@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын

Ми завжди вдячні)

@user-fm6ts2rm5r 2 жыл бұрын

@@pidpilnahumanitarka скажіть. Чи може бути правдою те, що слово ещё [йиштшйо] (польське єще) походить від українських слів є і ще? Чи це просто вигадка?

@TytenkoOles 3 жыл бұрын

Дякую. Давно хотів розібратися. Зекономив багато часу😉

@chereztynnestrybaylopavlo7744 3 жыл бұрын

Моя бабця казали "ходю", "косю", "носю" (Чорнобильський район)

@_commeHtator 3 жыл бұрын

Я з південного поділля і в нас так само говорять

@user-zm7ep3dx4z 3 жыл бұрын

в нас так само, захід Рівненщини

@legkiy5 3 жыл бұрын

+1, Північ Одеської області, на кордоні з ПМР

@liuda_vyschyvalna 3 жыл бұрын

Харківщина, так і зараз кажуть

@stakanchaya3832 3 жыл бұрын

В деяких селах Запоріжжя я теж чула такі слова

@edoretan 3 жыл бұрын

Не ходю а ходю!

@l.u.7834 3 жыл бұрын

так куди наголос?

@badikkkkk 3 жыл бұрын

повчально і корисно знати таку інформацію, дякую)

@user-xt4uk8jl8i 3 жыл бұрын

Дякую, чітко і просто пояснено. Ці лекції варто транслювати на ТБ. Чемно і якісно оповідати про материнську мову, у нас час - вкрай необхідно.

@artemanan4540 3 жыл бұрын

Просто чудово! Справді цікаво, науково обґрунтовано та правильно викладено!

@anita-san 3 жыл бұрын

Дуже чекала на це відео! Дякую за цікаву інформацію:)

@vtomchak 3 жыл бұрын

Як добре слухати розумний, послідовний виклад матеріалу.

@SemenPalamarchuk 3 жыл бұрын

Просто супер, чекаю на наступну серію.

@tetianan7919 3 жыл бұрын

Дякую, дуже цікаво. Хоч я і не гуманітарій)

@JarKosovic 3 жыл бұрын

І справді цікаво...хотілось би ще послухати про подібність Української і Лужицько-Сорбської мов...Професор Тищенко про це розповідав але хотілось би стисло про це послухати.

@user-om6tg4rh4q 3 жыл бұрын

Дякую за Вашу працю! Дуже цікаво!

@Meilin584 3 жыл бұрын

Дуже чекаю на кожний випуск! Дякую за вашу працю і окремо - за посилання на джерела

@olksiy.v 3 жыл бұрын

Дуже цікаво. Чекаю на наступні частини.

@olhakoliada2902 3 жыл бұрын

Дуже цікаво було дізнатися про походження своєї мови. Та треба буде передивитися щоб краще зрозуміти. Дякую за відео, процвітання вам та натхнення!

@bohdana.ivakhnenko 3 жыл бұрын

Коментар для підтримки чудового відео

@olesmysiura3788 3 жыл бұрын

Дуже круто! З нетерпінням чекаю наступного відео!

@user-no4fw5yg4l 3 жыл бұрын

Вітаю. Вподобайка і підписка. Хай Вам щастить у Ваших справах

@user-tv4ri4ru7m 3 жыл бұрын

дякую! дуже цікаво і насправді познавально

@user-zu6cb1ns6i 3 жыл бұрын

Хочу ще! Давайте ще інформації)

@user-uu1eg4dd6z 3 жыл бұрын

Дякую! Прекрасний контент!

@eugenek1180 3 жыл бұрын

Дуже інформативне відео! Дуже дякую!

@lotuspetal473 2 жыл бұрын

Слухаю ваші лекції кожен день, і повторюю! З одного перегляду ,важко усе запам'ятати;)😉 Стільки цікавого ,історичного матеріалу. Я в захваті! Дякую !,,😊 Будь ласка ,не зупиняйтеся!!!🇺🇦❤️

@lvkvsk 3 жыл бұрын

Дуже цікаво та пізнавально!

@lenai4120 3 жыл бұрын

Дякую за цікаві матеріали. Доречі, в македонській мові "влк" / наше "вовк" так і залишився досі. Цікаво було б послухати про порівняння української і македонської мов. Зараз проживаю в Македрнії. Можу відмітити, що коли читаєш македонською розумієш набагато більше, ніж коли її чуєш, бо коли чуєш напочатку нічого взагалі не розумієш. З часом вже краще, особливо як з вчителем позаймався. І цікавий факт, вони, македонці, нас краще розуміють, ніж ми їх. В македонській багато слів як з укр.коренями, так і з російськими, а може то просто з болгарськими? Дякую Вам ще раз.

@ogolubov 4 ай бұрын

Поки слухав ваше відео, дивився в текст "Всякому городу нрав і права" Сковороди і намагався шукати там мовні риси, про які йшлося. Припускаю, що деякі деталі зараз вже буде важко відновити (наприклад, наявність чи відсутність ікавізму). Але є й риси, досить надійно зафіксовані ритмом або римами: 1) рими манір-повір та амур-дур можуть вказувати на українську депалаталізацію р (хоча трохи слабші рими на р-рь теж не можна повністю виключати) 2) "лікар В подряд", "как би Умерти" і трохи більш суперечливе "В позов" після коми є слабким аргументом за відсутність чергування у/в, на яке Остап вказував як на одну з небагатьох універсальних рис усіх українських діалектів 3) "не йдет" - невластиве російській чергування і/й 4) "смерте", "косо" - кличний відмінок, який в російській на той час вже зник (наскільки можна про це судити з тогочасної граматики Ломоносова) 5) вжиток коротких і повних форм прикметників, - всяка, панскії, замашная, острую, страшна, - десь на півдороги між сучасними стандартними російським та українським вжитком, хоч тут в обох мовах границі літературної норми широкі і взаємопроникні 6) "грунтА", здається, може бути тільки російською формою, хоч зараз і утворює множину за іншою парадигмою (недоведене припущення: може, в орієнтованому на сільське господарство мовному середовищі Сковороди це слово було більш вживаним, ніж зараз, і тому знаходилось в іншій російській "категории освоенности", що й визначало падигму словозміни?) Шкода, що слобожанський діалект так і залишився в українській літературі явищем маргінальним, стигматизованим подібністю до російської мови. Дуже його люблю, хоч так ніколи й не навчився правильно ним розмовляти. Це українська мова мого дитинства:)

@bohdanmazepa3895 3 жыл бұрын

Круто, фундаментально! Дякую

@driiko_uwu 3 жыл бұрын

Дуже цікаве відео!!

@jimboprosto4149 3 жыл бұрын

Ви просто чудові!) Дякуємо за вашу працю!

@ivan_rocket 3 жыл бұрын

Подивився. Хороша лекція! Однозначно - лайк і підписка.

@olexandrbondarenko2416 3 жыл бұрын

Браво. Як філолог з великим стажем викладання ставлю вподобайку за доступність і простоту.

@user-qh8kr1tr7f 3 жыл бұрын

Один дизлайк від австрійського генштабу

@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын

Підозрюю, що якраз не австрійського ;)

@Krokodajl1 3 жыл бұрын

😁

@igorvel7724 3 жыл бұрын

Це від того, що на сході України?

@user-hw2bg2eg2g 3 жыл бұрын

@Пошесть Пасхальная пару деревяних у ”обнульоного” заробляєш？

@mikolagrisenko 3 жыл бұрын

@Пошесть Пасхальная Іди полікуйся.

@irynarubanova964 3 жыл бұрын

Класна робота і за змістом і за подачею! Дякую!

@ksnizhko 3 жыл бұрын

Дякую! Дуже цікаво, із задоволенням подивився.

@Fulyuku 3 жыл бұрын

Ох! Те що давно нічого не вчила дається в знаки - місцями складно вслідкувати за думкою. Але дуже цікаво і пізнавально!!! дякую вам!!!

@user-tx3xw8my5n 3 жыл бұрын

Дякую за вашу працю! Дуже цікавий цікавий контент👍👍З мене лайк та підписка!!!

@Ivan_StandWithUkraine 3 жыл бұрын

Як завжди цікаво і пізнавально. Дякую!

@user-wx6jf4cs6z 3 жыл бұрын

Дякую за цінну для мене інформацію та за ваш важкий труд

@carolinebodnia5509 3 жыл бұрын

Дякую. Чекаю на продовження. Ще ціково було і про інші слов'янські мови трішки почути. І докладніше про українські діалекти.

@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын

Хотілося б більше прикладів, особливо при порівнянні слів в різних мовах.

@Oleksa-Derevianchenko 3 жыл бұрын

Дякую! Дуже цікаво! Чекаю на новий випуск! Окрема подяка за посилання на матеріали.

@user-hm3xm7ep7o 3 жыл бұрын

Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!

@igorgold4618 3 жыл бұрын

суперовий випуск

@user-dv1xk8pc2d 3 жыл бұрын

У львівській області досі можна почути наприклад :будеш робив ,будеш спав.

@godovitnevr3360 3 жыл бұрын

Скоріше не у всій львівській області, а в регінах ближче тернопільскої-франківської.Де всою чергу ,буду їв(ла),спав(спала) ітд ще більше загострюються і набвають іншог акценту.Зауважив це працюючи в Польщі з носіми мови цих регіонів.Я сам з вінничини і мені з початку це різало вухоПізніше,як колишній рок-музикант,(людина з музичним слухом)почав за говіркою розрізняти з якого регіону людина.Дякую за відео.Слава Україні..

@user-dv1xk8pc2d 3 жыл бұрын

@@godovitnevr3360мій знайомий родом з с.Лопатина у Львівській області, так спілкувався .

@denys996 3 жыл бұрын

Моя баба з Волині, та говорить "будеш їв?")))

@igorlevitski4274 3 жыл бұрын

Цікаво, це конструкція доконаного чи недоконаного виду? Тобто "буду робив" означає "рбитиму" чи "зроблю"?

@user-bm3zw8zc1y 3 жыл бұрын

@@user-dv1xk8pc2d о Лопатин, в Сморжеві так само говорять

@user-vu6of3xx4h 3 жыл бұрын

Дууже класно і цікаво, дякую!

@AndreyUdovenko 3 жыл бұрын

дякую за випуск

@mykhailovlob 3 жыл бұрын

Дякую! Відео супер!

@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын

Класне відео. Давно саме чогось такого хотілося послухати. Ще цікаво було б почути про давні іншомовні запозичення, наприклад, з кельтських або іранських мов. Колись читав, що слова "сало" та "брага" - кельтського походження, а "співати" та "півень" - іранського (передалися, можливо, від скіфів)...

@konstantinperepelycia4602 3 жыл бұрын

Дякую Вам за цікаве відео!

@lifeisfakinawesome4386 Жыл бұрын

Офігенно цікавий випуск! Дякую!

@violasaypai1 3 жыл бұрын

Дякую за відео! Багато дуже цікавої інформації. Було б добре, якщо б Ви все ж таки зробили відео з аналізом відмінностей української та білоруської мови.

@user-qk5yg4kh5g 3 жыл бұрын

ДИВИНА !!! АНГЕЛ ХОРОНИТЕЛЬ ПОКРИВАВ СВОЇМИ КРИЛАМИ ЦЕ ВІДЕО КОМЕНТАМИ МУДРИМИ , РОЗСУДЛИВИМИ , ПІЗНАВАЛЬНИМИ З ЛОГІКОЮ КУЛЬТУРИ....БЕЗ МАТЮКІВ ВІД ЯКИХ ТРІЩИТЬ ЕФІР . ДЯКУЮ ВАМ , ЛЮДИ !!!

@yasiayasia3386 3 жыл бұрын

Дуже цікаво! Хоч вивчала це все колись, але багато забулося! Ви робите дуже корисну освітню справу! Дякую!

@norcheden3473 3 жыл бұрын

Неймовірно цікаво дивитись! Приємно коли стикаєшся з такою відданістю і захопленням своєю справою)) Бажаю успіхів!

@user-lp3iu6ct4d 3 жыл бұрын

З великим задоволенням прослухала. Дякую

@user-ct5bq2ut8o 3 жыл бұрын

Чудово! Згадую свою філологічну освіту)))

@svitlana5183 Жыл бұрын

Вдячна за вашу працю! Насолоджуюся вашими відео.

@bonkoss4663 3 жыл бұрын

Дякую за цю рубрику !

@user-fu1en2ou9u 3 жыл бұрын

Бліна, і гарну книгу порадив. Дякую за Шевельова

@KingdomOfGalicia 3 жыл бұрын

Нарееешті нове відео!

@ievgendesiatkin4202 3 жыл бұрын

Афігенний відос, чекаю наступного)

@whereami2884 3 жыл бұрын

Вельми дякую, дуже цікаво.

@user-lr1ic7zm7w 3 жыл бұрын

Фист. Маєш туво лайка!

@mariadubovkina2877 3 жыл бұрын

Цікаво, просто і зрозуміло ❤

@MelnykSerg 3 жыл бұрын

Дякую! Надзвичайно вдалий баланс змістовності і доступності матеріалу!

@MrZoryana 3 жыл бұрын

Дуже Дякую! Було цікаво та інформативно!

@EudgenS 3 жыл бұрын

Дякую, вантаж прийняв)

@fight4ukraine777 3 жыл бұрын

попав на 10 років в минуле, коли вивчали Old English на філфаку! круто !

@holiusdarka8783 3 жыл бұрын

Круто! Дуже зрозуміло та інформативно

@user-od4lg5yy4e 3 жыл бұрын

Шикарне відео! Величезне спасибі за інтелектуальну насолоду. А особливе спасибі за пояснення концепції Ю.Шевельова, бо деталей я не знала.

@viktorsuvorov2600 3 жыл бұрын

12:00 хто хотів би побачити такі відео після історії нашої мови , ставте лайки може автор над нами жаліються та випустить відео про те які слов'янські мови за чим схожі одна на одну . Цікаво було б дізнатися .

@havi1779 3 жыл бұрын

Я завжди думав що "ходю" це якесь неправильне висловлювання або ж суржик..... Таааак виходить я непросто на самому початку пізнавання української мови, я навіть і не зрушив з місця.... 🤦🤦🤦😐😐😐

@igormalovichko1748 3 жыл бұрын

Дякую ! Дуже цікаво !

@yulia4138 3 жыл бұрын

Це дуже крутий контент, дякую!

@user-wq7if5bu8m 3 жыл бұрын

Круто! Ще ознак і більш розгорнуто. 🙂

@rodriguezsanchez4247 3 жыл бұрын

Цікаво було б почути якою мовою спілкувались анти, склавени, племена Київської , Зарубинецької культур , тобто як вона звучала🤔

@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын

Праслов'янською, власне. А от почути автентичне звучання... Звісно, ще й як хотілося б.

@rodriguezsanchez4247 3 жыл бұрын

Дякую за відповідь🙌

@vaevictis2789 3 жыл бұрын

Хороший канал, подписался. Про древнерусские диалекты на ютубе материалов мало, поэтому было очень интересно. Надеюсь, эта тема ещё будет освещаться)

@dungeonmaster177 3 жыл бұрын

Інформативно, дякую!

@hooliganka3719 3 жыл бұрын

"а нашо там "д", якщо "ц" - це уже "тс"))))))) дуже тонко)))) я вас обожнюю))))

@IndeyUA 3 жыл бұрын

:))

@marchenko86 3 жыл бұрын

питання. українська конструкція типу "я маю" дуже схожа з ангійським "і have", що те, що те може означати як "у мене щось є", так і "я повинен щось робити". чи це випадково? та чи має англійське слово "may" - "можу" якісь етимологічні корені, спільні з "маю" або "можу"?

@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын

Так, разом походять від піє *magh.

@marchenko86 3 жыл бұрын

@@pidpilnahumanitarka а що таке піє?

@denysvoitovych2317 3 жыл бұрын

@@marchenko86 Праіндоєвропейська

@user-wb1qt8dn4j 3 жыл бұрын

Ну у французькій мові дієслова у passe compose вживаються або з etre (бути) або з avoir (мати).

@marchenko86 3 жыл бұрын

@@denysvoitovych2317 дякую

@hooliganka3719 3 жыл бұрын

Дуже дякую за обгрунтованість))