Кирилична абетка мала декілька літер-букв, які вже не існують у сучасній мові. Саме їх пояснює це відео. Також наведені приклади вживання таких літер у словах.
Пікірлер: 31
@yanalysenko139 Жыл бұрын
Будь ласка продукуйте більше контенту,дуже цікаво!
@true_ukrainian_patriot5 ай бұрын
дуже цікава тема. шкода, що все це досі дуже заплутано і через це виникають суперечки, бо як я розумію не має іноді достатньо чіткого розділення коли і як щось працювало
@Istoria-Movy5 ай бұрын
Залежить від того, що ви маєте на увазі. Заплутано лише в тих, хто собі насмикує інформацію з різних неперевірених джерел.
@ethnotraveller Жыл бұрын
А ряд(и), порядок(и) колись вимовляли як рєд, порєдок (до речі, як в сучасній галицькій говірці взєти, порєдок).
@Istoria-Movy Жыл бұрын
колись - ні.
@ethnotraveller Жыл бұрын
Дуже цікаве відео.👍 Але це вимова саме якого століття? Бо все постійно змінювалося.
@user-qh2yz9sr1e4 жыл бұрын
в житті думаю незнадобиться але для саморозвитку ліпшого непридумати
@Istoria-Movy4 жыл бұрын
Дякую. Це надихає на створення дальших відео!
@mikhailefimov53674 жыл бұрын
Дякую за відео. Чи відомо, як давні русини вимовляли θ? т/ф/хв?
@Istoria-Movy4 жыл бұрын
Хто як умів :) В залежності від рівня освіти.
@mikhailefimov53674 жыл бұрын
@@Istoria-Movy спасибі!
@user-fv3ym1jc8d3 жыл бұрын
@@mikhailefimov5367 здається мені що як ф, в Галичині багато слів які починаються на ф, ті ж самі слова наприклад на Полтавщині звучать в народі як хв. Маю на увазі вимову.
@mikhailefimov53673 жыл бұрын
@@user-fv3ym1jc8d я мав на увазі русинів як українців, не тільки галичан)
@ValentynSolomko2 жыл бұрын
+++
@ethnotraveller Жыл бұрын
1:33 Але принаймні з 14 століття ять на українських землях вже вимовляли не як дифтонг "іе", а вже як "і".
@Istoria-Movy Жыл бұрын
подекуди
@user-gi9pm8hm9f2 жыл бұрын
Цікаво, зараз читаю підручник «Старослов‘янська мова», О. І. Леута, 2001. І там написано, що зовсім по-іншому читалися такі літери як ь, ъ, ы, юси. Цікаво було б дізнатися вашу думку з цього приводу
@Istoria-Movy2 жыл бұрын
по-іншому - це як саме?
@user-gi9pm8hm9f2 жыл бұрын
@@Istoria-Movy «у сильній позиції ъ наближалася до вимови голосного [о], а ь - до [е]. У слабкій позиції вони позначали фонетичний нуль звука» (с. 64)
@Istoria-Movy2 жыл бұрын
@@user-gi9pm8hm9f Цей опис - уже наступний етап розвитку єрів - тоді, коли "сильні єри "вияснилися", а слабкі єри "замовкли". А я кажу про етап, який цьому передував, а саме, коли вони ще були повноцінними голосними звуками в обох позиціях без розподілу на "слабкі" та "сильні".
@user-gi9pm8hm9f2 жыл бұрын
@@Istoria-Movy Цікаво. Тобто ви про яке століття кажете?
@Istoria-Movy2 жыл бұрын
@@user-gi9pm8hm9f Приблизно 10 ст. - початок 11 ст. Єри почали занепадати з кінця 11 ст.
@user-fh9il9kk1v3 жыл бұрын
ОУ - це У-коротке. Досі існуіє оу Сіеверській гомwнкіе. W - дифтонг "уО". Теж само. (В дифтонгах початкові і та у - короткі. Повноцінні тільки Е та О) Кажу як носіЕй
@Istoria-Movy3 жыл бұрын
оу - це одна буква на позначення звука У. Це не був дифтонг
@user-fh9il9kk1v3 жыл бұрын
@@Istoria-Movy ніхто не каже, що ОУ - дифтонг. Просто сей оу оу нашіей говіерціе зберіегсє