Цей чоловік це золото на данний час,подача себе та інформації неймовірна

До речі, забула додати, в одному з ваших відео, не пам'ятаю в якому, Ви сказали, щось типу, що якщо немає сил, треба ставити собі міні-ціль: є гора посуду, але не обов'язково мити все, треба помити лише одну тарілку. Це дуже доречна порада, в моєму випадку це працює - я або дійсно мию лише одну-дві тарілки і не відчуваю провину, що нічого не помила, або втягуюсь і перемиваю увесь брудний посуд. Окремо дякую за цю пораду!

Актуально. В мене буває депресія через те що в армії я відчуваю позбавленість волі як у в'язниці. Я не маю волі вільно пересуватися, щось робити на власний розсуд, пити пиво, спати в своєму ліжку, знайомитись з дівчатами, подорожувати, усамітнітися. Натомість я змушений бути серед однієї й тієї ж групи мужиків які вже мене харять. Це ув'язнення триває вже більше року і невідомо коли закінчиться(

Був досвід, при чому дуже великий і негативний. Загалом я 7 років свого життя прожив у стані дереалізації. Таке буває при тривожному розладі, депресії тощо - це коли психіка виснажена протягом довгого часу. У мене було два епізоди: 5 років і 2 роки. Перший епізод почався 16 років тому. Тоді в Україні ніхто не знав, що це таке. Лікарі намагалися мені допомогти, але не могли. Шо мені тільки не робили - і яйцями викатували і чого тільки не було. Воно поступово пройшло, як мені тоді здавалося, саме по собі. Зараз я знаю, чому - тому що я задовільнив свою потребу у визнанні - був популярним треш метал гітаристом у двох групах одночасно. Згодом, з роками, у мене знову з'явився цей стан. Я пішов до невролога і той сказав, що це називається "деперсоналізація". Я почав гуглити і зрозумів, що мені до психіатра. Я зараз не буду розписувати всі деталі, але у мене була саме дереалізація, а деперсоналізація була інколи. Діагноз був такий: середній тривожний розлад і легка депресія. (Пізніше дописав. Згалав, що середня депресія і важкий тривожний - перший діагноз був таким). Це у той час, коли мене пекельно крило дереалкою. Мені було важко дійти додому, бо я просто не міг концентруватися. Я поїхав в останній європейський тур та пішов з музики. Так, я в дереалізації на автоматизмі турив та давав концерти - це повна жесть. Між кожним новим містом просто сидів в машині на задньому сидінні як овоч. Фармакологія мені не допомагала взагалі - а я пив і Брінтелікс і Атаракс і навіть якійсь нейролептики (назву не пам'ятаю). Багато було і психотерапії. І зараз, через роки, у мене також є симптоми, але не такі гострі, як раніше. З початком великої війни у мене знову повернулася частина симптомів і мене знову криє. Резюме. Невротичні розлади виникають на фоні таких речей: 1. Звичка. Всі наші звички - це нейронні зв'язки мозку. Так, депресія - це звичка, як і тривожний розлад, ОКР тощо. І, нажаль, її дуже важко позбутися. 2. Звичка через те, що довгий час людина стабільно має нереалізовані потреби. Ось тут важливо. Це коли мене щось принципово не влаштовує, а я це ковтаю. Бо так треба. Наприклад, коли людина працює на роботі, яку ненавидить, живе в сім'ї, з якої хоче піти, не займається тим, чим хоче дійсно - в середині себе. Чому у когось формується депресія, а у когось тривожний розлад - тут треба окрему лекцію читати. 3. Також глибинна причина може полягати у внутрішньому конфлікті особистості. Коли емоційно я хочу одного, але розумом розумію, що так не треба. І ось тут моя історія також. Зараз буде сарказм: Я хочу "всіх наказати", але це призведе до "апокаліпсису", бо хірше буде всім і мені. Світ несправедливий і я не можу це прийняти. Бо не вмію приймати і пробачати. Бо всередині я "пацан-самурай", у якого немає компромісів, немає середини - є тільки все або нічого. І ця маячня називається "обмежуючі переконання". Вони тупо руйнують наше життя. Ну, якщо вони є. І буває так, що задоволення потреб недостатньо - треба впливати на "дефолт систему" підсвідомості. А це капєц як довго і важко. Бо поки у людини сміття глибоко в голові, людина буде приречена на депресивні епізоди все життя. А ще гірше, коли одночасно є і сміття і інтелект. Але недостатньо емоційного інтелекту, щоб психіка пережувала все, що знає. Тому без психотерапії ніяк. Ще одне: дереалізація вас не вб'є і з глузду ви не зійдете. Навіть якщо ви вже не впізнаєте себе в дзеркалі, не можете запам'ятати два рядки прочитанного тексту і не можете "прокинутися від того сну, який дивитеся" - це і є дереалізація. Це хронічне виснаження психіки. Так, це викликає неабияке страждання та переляк (спочатку, потім вже ні), але абсолютно не може вам нашкодити. Навіть за 7 років. Я зараз займаюся дизайном і програмую. Як бачите, мозок не може взяти і атрофуватися. Але психотерапія! Хрєн там ви самі по собі виявите свої внутрішні бзіки та порішаєте з ними. Ніфіга. Самі ви тільки переконаєте себе в тому, чого нема. Бо якщо ви вже опинилися в цьому стані, то ж якось ви до нього йшли, причому довго. А можливо і все життя. Тай таке.

Дякую за розкриття теми депресії. Знов ловлю себе на думці, що маю депресію за всіма ознаками. Але це ж нереально отак бути в депресії середньої або важчої категорії протягом 10 років? Чи реально? З 16 років мене накрило і не попускає, а іноді періодами стає важче. Іду в серіальні "запої", щоб нікого і нічого не бачити і не чути. Міняю роботи, коли вигоряю. Звільняюсь і тікаю в барліг, коли стрес і нерви на межі. Думки про смерть - це вже частина повсякденного філософствування. В студентські роки це була "екзистенційна криза", перед тим "депресняк", а зараз "лінь і прокрастинація". З різними спеціалістами не склалося, а зараз нема бажання з кимось про це говорити, а сил міняти щось теж нема. Нічого не хочеться, а написання цього коментаря вимагає купу сил (хоч і виконує трохи терапевтичну функцію). Плюс комент до відео і лайк - це мінімум підтримки хорошої справи, якою є цей канал.

«Мені погано від того що тобі погано» викликає сильне почуття провини. Власний досвід

Сидить депресія в кріслі гладить котика і каже: - Ти ходиш на роботу але робиш це без зацікавленості))

Який ви милий! Велика подяка нашим Воїнам і Вам особисто як воїну і те що ваш канал україномовний, я дивлюсь тільки українських ютуберів і тільки українською мовою🤗

Андрій, психологічна швидка для нації. Взамін пропаганди по тв на марафоні, обсмоктувагня винищувачів, потрібно крутити Андрія записи 24/7. Без жартів. Нація у емоційному провалі

Андрію, дякую вам і вашим побратимам.Передаіайте їм низький уклін і безмежну вдячність за їхню тяжку роботу. Слава Україні!🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Дякую величезне, за чудовий український контент.

Дякую за відео❤ Депресії не маю та після перегляду вийшла прогулятись по сонечку і з’їла грейпфрут, на всяк😊

Блін, ну як же стати вашим клієнтом?!

Депресія, велика втома, коли немає виходу.

Як завжди зрозуміло і науково, дякую. А ось ця порада, що до звернення до спеціалістів, мене ще більше заглиблює у смуток. Бо з початком агресивної фази війни багато хто втратив майно, работу і вже згризли навіть наволочку від грошової подушки що була😊 А справжні спеціалісти коштують не мало (і це нормально). Ну да прорвемось. Слава Україні

Мене не бісить тільки мій чоловік Моя єдина підтримка - мій чоловік Єдиних хто мене завжди розуміє - мій чоловік Але зараз він не поруч, зараз він в постійній небезпеці, зараз я можу думати лише про нього

Дякую щиро за відео. Дуже уорисно. Зараз розумію , що усе правильно робила, хоч і без фахівця. На жаль, підтримки в сім'ї не маю, доводиться брати себе в руки самостійно і розбиратися і допомагати собі самій

Пережила стан важкої депресії і навіть не розуміла, що вона є. Не знаю, яким дивом мене занесло до лікаря, після якого проходжу курс лікування. І найгірше те, що більшість вважає «то ти просто лінива» ні друзі, це взагалі неможливо контролювати, цей стан жахливий і нічого веселого та легкого в тому немає. Всім., хто теж зазнав цей стан - ви не самі і цілком нормальні, так може бути, головне - звернутися до фахівця. Обіймаю !

Моя депресія триває вже 7 рік як тільки я почала сама себе трохи витягувати почалась війна і стало ще гірше. Дякую за те що розкриває для людей що це дійсно таке

Коментар-привіт пану Андрію за те що він так нас надихає і підтримує! І всім, хто йому допомагає знімати відео, дя-ку-ю! 👏🥰💙💛

Обожнюю ваш стиль викладення матеріалу, пане Андрію ❤❤❤ ви чудовий

Няшність зашкалює! ❤ людина - харизма. Настр піднявся в лічені хвилини. Дякуємо за Вашу працю!

Дякую, лікарю, звучить оптимістично. В мене депресивні епізоди з дитинства, я дуже турбуюсь про тварин, а для українки це не найкращий варіант( На третьому епізоді психотерапевт діагностував атипову депресію. Я люблю життя, я не хочу вмирати, я творча людина, в мене завжди море енергії і ідей. Але ці кляті епізоди добивають. З сови я перетворююсь на дятла: о 22,00 вже туплю, а з 3-ї ночі вже неякісний сон. Це посилюється депресією мами, важчою за мою. Я намагаюсь на собі все тягти, але бувають такі збої, що після кількаденної продуктивності мені боляче навіть подумати про те, щоб відірватись від подушки. І від цього нудить. По тесту Бека - "Виражена депресія". На антидепресантах вже півроку. І чомусь вчені все частіше говорять про те, що проблема не лише в нестачі серотоніну. За родичів хвилююсь, бо чи не половина теж має депресію, і не хочуть лікуватись. 80-річна бабуся терпіла рік (бо "куди в такому віці антидепресанти!" (с), а тепер , в 81рік, найпростіший СІЗЗС її підняв на ноги, буквально. А інші терплять і страждають. Бояться антидепресантів і лікарів((

Детальний розбір. Одне з найкращих що бачив по темі.

В мене діагностована депресія вже майже 4 роки, п'ю ади, мріяла припинити. Але трішки більше місяця тому під Бахмутом загинув мій коханий, щоб був для мене всім та ще й найкращим другом. Терапію маю наразі в методі AMDR, п'ю транки. Біда у тому, що жити я більше не хочу зовсім, але мушу, бо в мене син, і таку травму, як самогубство матері, не маю морального права йому нанести. І от це мушу постійно бореться в мені з не хочу, тож відчуваю, як тихенько їду глуздом. Чи не тихенько 🤷🏼‍♀️ Навіть не знаю, що спитати, бо й так зрозуміло, що треба продовжувати лікування та проживання травми, але чи поверне це колись сенс і бажання жити, а не просто існувати через мушу?

Дяка земляче за твою працю, слава Україні 🇺🇦❤️🖤

І щодо непоєднуваності депресії та творчості - чиста правда! Я творча людина, і в період депресії цілковито не могла ані малювати, ані писати. Було таке відчуття, ніби хтось відрізав творчу здатність - як відрізають ногу. Можна якось покульгати - але без радості. Навпаки, тільки біль і відчуття власної нікчемності 😓. Дякую за відео! Проблема серйозна, і вирішувати її треба з усією серйозністю.

ПРО ДЕПРЕССИЮ НАДО КРИКОМ КРИЧАТЬ!!!!И КРИЧАТЬ О ТОМ, ЧТО ОНА ЛЕЧИТСЯ!!!!!

Чудове відео чудового спеціаліста про важливу тему. Дуже дякую за глибокий аналіз теми.

клітковина 😃 Ви така бубочка. нарешті сучасний український корисний і трохи розважальний контент 🇺🇦🙏☘️❤️ Слава ЗСУ і психотерапії 😁❤️☘️

Я закохалась в манеру подачі інформації) дякую за вашу працю❤ Харизма пре звідусіль 😃👍

8 місяців страждала на депресію. Пробувала різне від покупки вітамінів, спроб походу на шопіг ( який в кінці мене дратував і ше більше пригнічував), спроб їсти те що люблю з солодкого ітд. Але нічого не допомагало. Постійне відчуття нікчемності але одне тримало на плаву це моя дитина яка дарувала мені позитивні емоції і хотілось жити заради нього. Як почали з’являтись суіцидальні думки остаточно зрозуміла що треба шось робити і пішла до психолога. 2 місяці пробувала справитись з проблемою самостійно ( з психологом) але не виходило. В кінці підключила антидепресанти і вуаля!!! Я тепер знов та сама людина. Навіть маю мрії і плани на майбутнє. Тому всім порада не відкидайте ідею про прийом антидепресантів і якщо вам їх радять значить на те є причини. Здорова людина не відчує різниці але хто страждає на депресію це єдиний вихід

Боже, як же я Вам вдячна, Андрію! Ви наше сонечко.🙂 Дуже люблю Вас слухати.

Дуже цікава тема та чудово надана. Коли слухаю Вас, то розумію, що Ви - це і є профілактика депресії. Хай Вам щастить

Дуже дякую за відео) бо іноді дуже важко доказати людям, які не знали такого захворювання і видають щось на кшталт: «іди попрацюй і все пройде». Нікому не бажаю відчути того)❤

Те, що сприймалось мною за депресію було звичайними ліньками. Дякую, Андрію!

Коментар для просування відео в ютубі, Слава Україні

Я мала глибоку депресію. Вилікувала медикаментозно, без будь-яких терапій(це не означає, що всім іншим вона не потрібна) за 4-5 місяців. Зміни за буквально 2-3 дні прийому антидепресантів мене вразили! Змінила свою активність самостійно після початку прийому ліків. Всім у кого є такі проблеми раджу припинити читати мотиваційні книжки і бігти до психіатра!

Ну круто. Депресія середньої важкості, але ти не можеш піти до спеціалістів, бо і з роботи виженуть і дитину заберуть, бо ти за кордон і тут як раз дуже розуміють, що це хвороба.

Дякую за відео Неймовірно важливо! Мрію про масове освітлення цієї теми… Окремо хочу сказати, що ви куська❤ ваші емоції та настрій, голос, інтонація вже підтримують🥰

Андрію, дякую, дуже інформативно! Було би круто, якби ви теж зробили випуск про тривожність і тривожні розлади!

Рада Вас бачити, пане Андрію. Дуже важлива тема. Дякую.

Дякую за це відео❤ . Цікавить питання депресії у військових.коли допомога спеціаліста неможлива.або ускладнена. і здається що знаєш.що для них порятунком є просто повернення в сім'ю.яке є неможливим.

Хай квітне український ютуб! Особливо, такий корисний і цікавий! Дякую за вашу роботу!

Коментар в підтримку каналу і такої непростої теми. P.S. Українською буде клітковина.

Дякую, дуже корисна інформація. Іноді дійсно допомагає трохи більше активності, ніж зазвичай, наприклад, трохи частіше прибирати, або виходити в магазин за якоюсь дрібничкою. Але я не можу себе змусити вийти на прогулянку так би мовити без мети (купити щось, попити кави, сходити на якийсь захід), наче для мене немає сенсу просто отримати трохи сонця і подихати повітрям. Можливо, мені було б простіше виходити, якщо б у мене була компанія, але такої компанії немає. Я живу сама у новому місці, бо у моєму рідному місті стало дуже небезпечно. Навіть якщо я намагаюсь придумати собі мету, наприклад, сходити у найближчий пункт незламності і спитати, чи потрібна їм допомога, я собі вигадую відмазки і залишаюсь вдома. Також постійно думаю про те, яка я некорисна, типу, донатити часто і багато не можу, піти воювати теж не можу, бо занадто слабка, сітки маскувальні плести - це треба виходити з дому і їхати в центр міста, а мені лінь, і таке подібне. Намагаюсь хоч щось з цим робити - займатися фізичними вправами вдома, замість солодкого їсти більше фруктів, дивитись хоч трохи корисний контент, а не розважальний. Не знаю, куди мене ці спроби заведуть, але добре, що є ваші відео, вони хоча б пояснюють мені, чому я маю ті чи інші стани.

Який Ви класнючий ❤! Буває накриває , виходжу з такого стану важко , - усамітнююсь на день , на два ,а потім сама собі говорю в голос, що досить , що це ти розкисла 😊. І йду до моря , до води , до природи. Не до людей . Бажаю Вам гарного настрою завжди !

Цікаво. Згідно з описом мала середньої глибини депресію і вийшла з неї самостійно Якщо таке б трапилося зараз, маючи такий багаж знань, точно не страждала би на самоті Дякую за вашу важливу просвітницьку роботу!

Дякую, за вашу працю!! Це дуже актуально, нажаль після війни буде ще більше депресивних розладів...

З початку війни на мені дуже велика нагрузка, нема бажання одягатися, малюватися, я ходжу в тому самому. Все як робот, відчула сповільнення реакції. Нема задоволення. І дуже правильно, як ви кажете "Не можна радіти, бо війна", я виставила фото з відпочинку в фейсбук, і стільки хейту прилетіло, що я вже боюсь щось виставляти. Безсоння теж було, висока тривожність, розсіяність - врегулювала акупунктурою. Але я не даю собі такої радості як до війни, я як робот. І про смерть теж думаю, що мені там буде краще, бо тут дуже важко, я дуже втомилася. Там я відпочину

Згодна на 100%. Я через таке пройшла зі своім сином ,один в один як ви розповідаєте. Я була дуже перелякана таким станом,я не розуміла,що з ним відбувається. Дякувати богу пішли до лікаря і він допоміг і сину і мені пройти через це. Я була поруч під час лікування,бо люди в цьому стані абсолютно безпорадні.

Робiть свою справу! Так як ви це доносите, вже допомагае не лякатися i не закриватися в собi.

Виявляється у мене була тяжка післяродова, не було сил ні на що,не знаю як але мені вдалося вийти з неї самотужки,це було довго. Чоловік казав, що я просто лінива, щоб я не вигадувала, тільки після того як сказала що хочу накласти на себе руки,перестав так казати, працював за кордоном і всю картину не бачив вцілому,а сама не пішла. Тоді мене врятула йога,долучилась до марафону там по 15 хв були комплекси, але кожен день,ця активність мене врятувала. Люди звертайтесь по допомогу,бо самотужки це не просто

Дуже важлива тема, дякую Вам за її висвітлення. Дуже багато інсайтів, які на перший погляд очевидні, але реально дійшло тільки зараз. Дякую Вам і ЗСУ, які дозволяють мені бути вдома та дивитись такі відео💙💛

дякую вам Андрію і всій команді за те, що ви робите. Дуже допомагає вбивати зайвих тарганів в голові)

Це пекло було для мене.Спасала сама себе,бігала по лікарях,толку не було,так як живу в селі,а районні спеціалісти ну таке собі,від близьких допомоги не було,але була порада від чоловікової сестри,",сиди дома,дома й стіни лікують" дуже боюсь повернутись до цього вже четвертий раз,думаю ,що вже не виживу. Дякую,що розповідаєте це доступною мовою,а не розумними термінами,щиро дякую

Дуже довгий період часу ще до війни в мене був стан подібний до депресії. Робота і стосунки з колишнім чоловіком відбирали всю енергію. Мене вже не цікавило ніяке хобі. Не було сил і бажання робити щось для себе. Навіть елементарно приготувати їжу. Я жила ніби у вакуумі на автопілоті. Довгий час в голові були лише негативні думки і хотілось просто лягти десь в канаві і вмерти, перестати функціонувати. Дійшло до психосоматичного висипу. Аж поки не відбулось повномасштабне вторгнення і різкий сплеск адреналіну і різкі зміни не змусили працювати мій організм на виживання. Змінилось абсолютно все. Не за один місяць, звісно. Пройшов вже рік і я відчуваю себе зовсім іншою людиною. В мене немає стосунків, я їх розірвала. Хоч вони і тривали досить довго. Проте зараз я не маю відчуття, що я гостро потребую чиєїсь уваги. В мене інше житло, я встигла звільнитись з роботи, спробувати себе на іншому місці і повернутись назад. Я відновила свої захоплення. Мені цікаво ними займатись і я бачу перспективу розвитку в них на майбутнє. Мене знову надихає моя стара робота. З'явилось бажання знайомитись з новими людьми і вивчати нову інформацію. Настрій різний. Емоції різні. І відчуття, що я живу. Дуже допомагає ідентифікація своїх емоцій і почуттів. Постійне звернення до себе "що я відчуваю зараз?" І чітке усвідомлення "що це мені дає?" постійно розширює ці почуття. Саме ось це усвідомлення дає відчуття контролю і влади над своїм Я. Відповідно - внутрішній комфорт.

Хочу подякувати за цей випуск. Зрозуміла і легка подача. У моєї доньки депресія і хочу сказати, що сама велика шкода саме від суспільства, яке говорить: тобі 18 років, яка там депресія, в тебе чудове життя, або: знайди собі хобі, звісно лежачи в кроваті нічого не буде.... Якщо мій коментар побачить хтось, у кого рідні в депресії, будь ласка, послухайте це відео 🙏 Всім депресії бажаю найти свого фахівця і правильну терапію, це може бути не с першого разу, але в результат того вартий ❤

Який Ви класнючий,Ви це знали? Дай Боже всім здоров'я та миру!!!

Ще сильно від сонця залежить. Можна глянути на статистику суїциду в Європі. Найвищий рівень Литва і північні країни, найнижчий Греція, і південні.

Дуже цікаво, корисно і чітко. Не кожен психіатр так розповість , зрозуміло для пацієнта ❤

Дякую! Дуже важлива тема. Я зрозуміла, що депресія в мене є і що треба йти до спеціаліста, але пошук спеціаліста викликає депресивний настрій🙄🙃😁 А скажіть, будь ласка, в 5-7 річної дитини може бути депресія? В цьому віці у мене були проблеми з харчуванням і сном, дуже лякали думки про смерть і безкінечність космосу.

Лікувала запущену форму депрессії разом з психіатром і психотерапевтом. 28 годин психотерапії+рік контрольованого прийому антидепресантів якісно змінили моє життя. Після поступового припинення прийому препаратів та по закінченню терапії я позбулась постійної тривожності, а також симптомів диппесії, з якими жила більше 5 років, і думала що то я така в’яла, пасивна людина. Медикаментозна в парі з особистою психотерапією роблять чудеса. Живу повноцінним щасливим життям. Антидепресантів не варто боятись, якщо ви довіряєте своєму психіатру, його досвіду. У сучасних лікарів принцип не назначати зайвого. То ж як тільки ви отримаєте тривалі позитивні зміни стану і повідомите про це лікаря, ніхто вас не змушуватиме їх приймати. В моєму випадку рік роботи над собою став найкращою інвестицією в моє здоров‘я ever😁

Моя депресія супроводжує мене все життя десь із17 років.Спочатку фізична хвороба після операції,потім трагедія в особистих стосунках.Потім маніпулятори,абюзери.Завжди відповіді і допомогу знаходила в читанні біблії.З часом стала розуміти,що люди і їх проблеми не змінюються столітями.Бажаня допомогти тим кому гірше чим тобі самому,дає радість+прогулянки на природі,любов до тваринок.І звичайно Любовдо себе(самоповага).Бо кожна людина цінна в очах Всесвіту(Бога).То як ми маємо право не цінувать себе.

дякую за талант доносити просто складні теми💙💪

мені так соромно що у мене буває депресія! у мене ж все на перший погляд нормально! скільки людей постраждало від війни, а у мене все на місці, всі близькі живі. від цього взагалі гониш думки про лікування. слава богу вийшла зараз з цього стану і вперше в житті записалась на професійну спортивну секцію і сама почала вчитись грати на гітарі. Ваше відео дуже важливе, воно дозволяє визнати проблему і знати кроки для вирішення

Дякую за важливу інформацію

Дякую за прояснення важливої теми. ❤

Якщо це дивляться родичі чи партнери, які хотять підтримати своїх близьких, то знайте, що ви круті!

Дякую, Андрію, тема дуже актуальна!

Дякую, Ви вмієте розповідати про серйозні речі просто. І, взагалі, настрій покращується!

Андрійко, ти синку сонечко Українське. ❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤ Ти геть усе роскрив! Я наче слухав Американського Психотерапевта. Ми із моєю дружиною, ще сильніші стали подружжям. Бо я прислухався до моєї Розумної дружини. Ми разом проходили із дочкою моєї дружини. А скільки це коштувало мені.... Ми у США мешкаємо. Моя дружина дбає за сім'ю, ми одразу так домовлялися, ще до одруження, що в сім'ї нашій, працюю тільки я. Три роки важких, за життя дівчини підлітка.... Ніхто не знає як ми то пройшли. Моя дружина Героїня!!!! Шана Їй і уклін. І я Герой теж, бо боротися за не свою рідну дочку, це Героїзм.

Дякую вам,за інформацію цікаву та профілактику.

Завжди актуальна тема! А зараз особливо. Дуже багато людей з депресіями(

Дякую Андрію ти 💣🚀 інформація на разі👍🏼

Перший раз зважився подивитись відео такого типу. Ну що тут можу сказати, в мене все погано. Але ж не все так погано бо тепер я трохи зрозумів чому мені погано )

Але в казармі, кімнаті ще -надцять ... хто храпить, хто пер..ть та т.д . дуже проблематично)

Андрію, дякую. Було дуже інформативно!

Дякую. Дуже потрібна інформація на даний військовий час не тільки для військових але і для цивільних, щоб не створювати зайвих проблем людині не для себе, не для оточуючих. 😊

За відео та канал дяка. Вам, пане Андрій, та вашим побратимам вдалого дня. Бережіть себе.

Дякую за інформацію!) Але є одне але, коли мені сказали ціну однієї консультації Інституту КТП, то я зрозуміла, що доки пройду лікування, то в мене ще одна депресія появиться від питання вартості лікування самої депресії😅

Дякую, що ви про це говорите

Звалилася в депресію після довготривалого, дворічного дистресу. Коли ситуація трохи розрішилася, я через півроку звалилася в важку клінічну депресію. Не спада зовсім, за два місяці втратила 16 кг... Прийшлося йти до психіатра й ковтати антидепресанти й рік бути на психотерапії. А в 2020 після ковіду повторилося все знову. Лище вагу вже добавила. Хоч раціон не змінюється. Ремісії вистачило на 3 роки. Прийшлося тепер 2 роки ковтати антидепресанти. Зараз залізла з них. Але сон не наладився й не хочеться в житті вже такого, чого хотілося раніше. Ще й постковідний синдром своє робить.

Дякуємо!!! Надзвичайно актуально сьогодні

Дякую, ви просто супер!

В мене 100% депресія. Присутня велика більшість перечисленого, навіть думки про самогубство. Також присутні панічні атаки від яких я часом починаю задихатися, буває терпнуть реку, калатає серце. Одним словом відбувається такий жах, що бігаєш шукаєт п'ятий куток в чотирьох стінах.

Дякую велике!!! Мені стало легше..! )) Я все зрозумів. )

Що витянуло мене з дуже важкої детресії , яка продовжувалась декілька років і життя преретворились в напів смерть. Мені дуже довго водило по психологам і це взалалі не давало не якого результату , а робило ще гірше і я тянув ще більше час . Спасло невропатолог , антидепрессант!!! І масаж ! Масаж рослабив тіло , а антидепрессант почав діяти чепез місяць . Але треба приймать припарати в довгу . Дарече важливо обслідувать щетовидку, бо в мене виявили дві пухлини .

Прекрасні пояснення! Продовжуйте, будь ласка! Дякую 🤍

12:46 😂😂😂 Блін...це про мене 😋 мені часто говорять що мене легше продати ніж прогодувати. Коли дізнаються скільки я їм 😂😅

неймовірно вдячна за це відео. тепер я можу сміливо його поширювати близьким людям, котрі "не вірять" в мою депресію.

Дякую. Діагностувала у себе депресію, не впевнена у стадії, точно не 3😂. Чи норм., що відчуваю, що мій спосіб життя деструктивний, офісна робота та ще й з дому, можу тижнями не виходити на вулицю, бо спочатку працюю, потім готую вечеряти, потім вже як побитий собака, ще дітей загнати спати, а чоловік каже що втратити таку роботу буде дуже не розумно. Я страждаю від такого життя. Буду вдячна за зворотній зв‘язок.

Дякую! Післяпологова - моя історія. Нічого, що про неї мало, загалом відео дуже корисне і пізнавальне. Сподіваюсь його "почують" саме ті, кому воно потрібне. Без лікування дійсно ніяк не пройде ця штука.

Дкую! Як завжди дуже цікаво і актуально

дякую за відео. також передивилася відео про втрату. коли перший раз дивилася, дуже боялася, що воно мені буде актуальним. але так сталося, що через війну я переживаю втрату коханого. це дуже важко. і зараз на собі відчуваю, що таке депресія. при чому не просто стан "унилого гівн@", яке часто називають "депресією", а саме вона з практично усіма симптомами (і да, думки про смерть тоже є і вони не лякають абсолютно, як це було до цього, тобто сама собі нічого не зроблю, але якщо щось зі мною трапиться, то не страшно). тест Бека проходила для себе, каже, що "стан середньої важкості", до психіатра чи психотерапевта ще не ходила. але в планах на майбутнє є, якщо сама не вигрібу з цього. поки відволікаюся роботою, напросилася ходити в офіс, замість удальонки, хожу додому пішки, а це десь годину йти, часто хожу кудись гуляти, аби просто не тонути в своїх думках.

Дякую тобі Андрій за чудовий український контент

Вітаю) Моя боротьба з тривожно-депресивним розладом в тяжкій формі (підтверджений діагноз, який спочатку був як тяжка затяжна депресія, тривожність, емоційна лабільність, інсомнія окремо) триває вже більше трьох років. Був довгий шлях підбору антидепресантів. Гештальт-терапія 1,5 роки не дала результату (хоч допомогла розібратись з розумінням емоцій, обрАзами дитинства тощо). Моєму чоловіку було і є важко. Особливо важко через те, що він не розумів мене, хотів, але не міг зрозуміти що зі мною; я пояснювала як могла, він терпляче це все витримує. Але зараз у нього також депресія середньої тяжкості. Мені довелось витратити купу свого ресурсу, щоб переконати його, що йому потрібна допомога. Спочатку він казав, що з ним все нормально, що він просто така людина (ага, за 10 років стосунків не був таким, а тут став), потім, що проблема є, але він сам впорається, потім, що не хоче в терапію, бо це потребує багато сил емоційних, а їх вже немає. І тільки коли сам дійшов до думки, що його ментальний стан може сильно впливати і на мій, тільки тоді погодився на терапію (а там вже до психіатра відправили за ад). Проблема в тому, що іноді людина відмовляється від допомоги. І тоді важко підтримувати (особливо коли сам у аналогічному стані), а ти нічим допомогти не можеш. Тож я частково розумію дружин, що змусили піти в терапію, бо інший вихід - піти від коханої людини або бути разом нещасними. Мені довелось підводити, переконувати, казати прямо, іноді грубо майже рік, щоб людина все ж звернулась за допомогою. І все одно він звернувся не задля себе, а задля мене. Але він працює, вкладається в терапію і зрозумів важливість цього шляху. Дякую Вам за відео, дуже приємна подача матеріалу. І це корисно для тих, хто не розібрався ще що з ними щось не так, а не просто «мені постійно хєрово, але то життя таке» 💔

Дякую Пане Андрію

Хах, півжиття живу з депресією (і її наслідками). Тому, коли декілька разів у цьому році, хотіла звернутися до спеціаліта, то прям "зависала" на пункті "з якою проблемою Ви звертаєтеся і яке питання хотіли б проговорити": бо там підходящих і актуальних було як мінімум 5😅.

Мені дуже погано, чоловік воює.,а я в чужій країні .І я одна.Стала втрачати надію,зовсім розчарувалася ..в цьому світі.